Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

Медіа в Україні: державна політика в сфері

Визначення поняття медіа

Медіа – це засоби масової комунікації, що передають інформацію та впливають на суспільство через різноманітні платформи, включаючи телебачення, радіо, газети, журнали, Інтернет та соціальні мережі. В сучасному світі медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки, поширенні ідеї, відкритті доступу до інформації і сприянні культурному обміну. Вони дозволяють людям бути в курсі подій у світі, сприяють відкритому діалогу та обговоренню проблем, а також впливають на процеси прийняття рішень в політиці, економіці та суспільстві загалом. Таким чином, медіа є важливим інструментом для забезпечення свободи слова, розвитку демократії та просвітництва. 

Але також варто розуміти, що медіа можуть бути небезпечними, коли вони поширюють дезінформацію, пропаганду або сприяють розпалюванню конфліктів та розпалюванню ворожнечі між різними групами суспільства. Зловживання медіа може призвести до порушення приватності, дискримінації, стигматизації та інших форм негативного впливу на людей. 

Оскільки медіа відіграють важливу роль у формуванні громадської думки та впливають на суспільство в цілому, державна політика в сфері медіа є необхідною для забезпечення відкритості, прозорості та відповідальності. Ця політика може включати в себе законодавчі заходи, які регулюють медіа, забезпечують їх незалежність та об’єктивність, а також заходи щодо боротьби з дезінформацією та пропагандою. Також важливою складовою державної політики в сфері медіа є підтримка професіоналізму журналістів, розвиток медіаграмотності серед населення та забезпечення доступу до різноманітних джерел інформації для всіх груп суспільства.

Регулювання медіа на рівні держави

У сучасному світі медіа відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні суспільної свідомості, поширенні інформації та забезпеченні свободи слова. В Україні діяльність медіа регулюється законом, який  визначає правові основи їх функціонування та забезпечують дотримання стандартів щодо якості і об’єктивності інформації. Ключовий документ у цій сфері – Закон України “Про медіа”

Цей Закон спрямований на гарантування права на свободу вираження думок, права на доступ до різноманітної, достовірної та оперативної інформації, а також на підтримку різноманітності поглядів та вільного розповсюдження інформації. Він також має на меті захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-послуг, регулювання медіа-сфери відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, а також сприяння створенню конкурентного середовища, рівності та незалежності у медіа. Він також встановлює правовий статус, порядок формування, функціонування та повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. 

У роз’ясненні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зазначається, що Закон встановлює значні зміни у медіагалузі та розширює сферу впливу медіарегулятора – Національної ради. Деякі положення Закону набувають чинності не відразу, а будуть впроваджуватися поетапно згідно з визначеними термінами.

Також зазначається, що цей Закон було створено та прийнято на виконання вимог Європейського Союзу до України. Він спрямований на регулювання медіапростору, щоб подолати надмірні приватні інтереси, впровадити положення Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та забезпечити виконання умов надання Україні статусу кандидата в Європейському Союзі.

Закон визначає:

  • процедури ліцензування та реєстрації суб’єктів у сфері медіа;
  • реєстрації іноземних медіа;
  • відповідальність за порушення законодавства;
  • особливості правового регулювання в умовах збройної агресії;
  • статус національного регулятора;
  • механізми співрегулювання та розробки актів разом з органом спільного регулювання.

Щодо органів співрегулювання, то вони створюються у п’яти сферах:

  • аудіовізуальні медіасервіси;
  • аудіальні медіасервіси;
  • друковані медіа;
  • онлайн-медіа;
  • платформи спільного доступу до відео.

Завдання органів співрегулювання – розроблення кодексів і критеріїв щодо створення і поширення інформації, а також надання експертних висновків у конкретних справах про порушення у сферах спільного регулювання. Процес створення цих органів розпочався 30 вересня 2023 року. Докладно організацію роботи органів співрегулювання прописано в їхніх статутах. Крім того, це питання порушується в публічних дискусіях, зокрема його було детально обговорено на заході для медійників DONBAS MEDIA FORUM.

Однак, серед актуальних положень є зокрема такі:

З 1 червня 2024 року набрали  чинності обмеження щодо ксенофобських висловлювань у контенті для всіх типів медіа. Детальніше з цими обмеженнями можна ознайомитися на сайті Верховної Ради

Із 31 березня 2024 року набрала чинності норма про 10% частки української мови у каталогах програм аудіовізуальних медіа.

Крім того, закон передбачає поступове збільшення відсоткових квот на європейський контент, як визначено в частині 1 статті 39 (щодо телеканалів, крім іноземних лінійних медіа). На даний момент ця квота становить 15% загальної кількості тижневого мовлення, планується збільшення до 25% до 31 березня 2026 року, до 35% до 31 березня 2028 року, а повноцінне виконання положень частини 1 статті 39 заплановане на 1 січня 2031 року.

Вас може зацікавити

Заява МКІП щодо інформації, оприлюдненої КМДА про незаконне знесення «Садиби Зеленського»

Заява МКІП щодо інформації, оприлюдненої КМДА про незаконне знесення «Садиби Зеленського»

Садибу Зеленських у центрі Києва на вулиці Кониського почали зносити незаконно

Садибу Зеленських у центрі Києва на вулиці Кониського почали зносити незаконно