Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

У Києві розпочалася міжнародна конференція про захист культурної спадщини та протидію культурному стиранню

Сьогодні, 4 липня, розпочала роботу дводенна міжнародна конференція «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню у збройному конфлікті: нові виклики та досвід України». 

Переглянути фотоальбом

Фото Антоніни Вишневської

Подія присвячена 70-річчю Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту та 25-річчю Другого протоколу 1999 року до Гаазької конвенції 1954 року.

Через російську агресію наразі в Україні немає безпечних місць для культурних цінностей. Фактично всі категорії пам’яток під загрозою. Відрізняються лише рівні небезпеки, характер загроз і можливості як національної української, так і міжнародної системи права реагувати на них. Саме про це йшлося на конференції.

«Сьогодні головне – це та політика, яка йде від нас і яка підтримується усім цивілізованим світом. Це політика поваги до міжнародного права. Це увага до тих норм, які визначені на міжнародному рівні та які увійшли в життя кожного свідомого громадянина й політика. Я з великою вдячністю звертаюся до своїх колег. Тільки разом, об’єднавши наші компетентності й компетенції, спроможності та ресурси, ми можемо вирішити такі комплексні та складні завдання, як збереження культурної спадщини, упередження її руйнування, захист та навіть підготовку до того, що буде колись. Це точно станеться. І відшкодування збитків, і засудження агресора та, відповідно, повернення в Україну всього викраденого», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. 

Він також наголосив, що питання діджиталізації сфери, оцифрування культурної спадщини є вкрай важливими, аби розуміти чітко, які саме об’єкти та артефакти знаходяться у власності державі та українського народу.

«З 2022 року злочини агресора проти української культурної спадщини стали ще більш масованими та зухвалими. Ворог вчиняє масштабні та систематичні напади, руйнування та пограбування української спадщини. Вони не виправдані жодною військовою необхідністю та не є випадковими. Вони є хрестоматійними прикладами воєнних злочинів. Світ став свідком захоплення об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Криму, не вибіркових обстрілів архітектурних ансамблів Одеси та Львова, знищення ракетними ударами музеїв Сковороди та Шухевича, розграбування музеїв у Херсоні та Маріуполі, обстрілів релігійних пам’яток у Харкові та Одесі. На окупованих територіях росія проводить русифікацію, забороняє українську освіту та знищує українські підручники з історії», – розповів Генеральний прокурор України Андрій Костін.Міжнародні мистецтвознавці кажуть, що пограбування російськими окупантами українських музеїв може бути найбільшою колективною крадіжкою творів мистецтва з часів нацистського пограбування Європи під час Другої світової війни».

«Міністерство оборони разом зі Збройними Силами України беруть участь у спільних заходах щодо захисту об’єктів культурної спадщини, водночас посиленими, в тих зонах, де ведуться бойові дії, не використання цих об’єктів у військових цілях. Але нас знищують і знищують пам’ять про нас. Знищують пам’ять для наступних поколінь. Якщо ми називаємо вулиці іменами наших Героїв, окупант, коли приходить, займає наші міста, перейменовує їх своїми іменами. Нас дійсно намагаються стерти. Стерти пам’ять, стерти культуру. І, власне, я хочу, щоб ми всі кожен день пам’ятали, що є ті хлопці та дівчата, які ніколи не збирались брати до рук зброю, але які сьогодні творять наше майбутнє. Творять для нас той день, коли ми зможемо взяти за руки наших дітей й піти в музей. І показати їм те, що ми зберегли і те, що ми зробили для майбутніх поколінь. Тому я вів імені Міністерства оборони хочу засвідчити нашу готовність і надалі всіляко сприяти, підтримувати всі ініціативи, що стосуються захисту культурної спадщини, адже це те, через що відбувається війна», – підкреслила заступниця Міністра оборони України Наталія Калмикова.

«Україні вдалося зробити багато. По-перше, в 2022 році ми заблокували проведення 45-ї сесії Комітету Всесвітньої Спадщини на території країни-агресора, а також в 2023 році заблокували обрання росії до 9-ти керівних органів ЮНЕСКО. Один з них – це виконавча рада ЮНЕСКО, головний орган. Відповідно, ця робота триватиме надалі. Ви всі знаєте, що Україна хоче податися на наступні вибори виконради ЮНЕСКО. Якщо нас оберуть, це дасть нам ще більш круту платформу, бути голосними і почутими в цій організації. Якщо підсумувати, то нині ведеться  злагоджена робота всіх органів», – зазначила заступниця міністра закордонних справ України Ірина Боровець. 

Нагадаємо, завданнями конференції є:

  • обговорення релевантності інструментів міжнародного права, зокрема Гаазької конвенції та двох Протоколів до неї у справі захисту культурних цінностей/об’єктів культурної спадщини під час збройного конфлікту;
  • ознайомлення з досвідом України та інших країн у сфері захисту культурних цінностей/об’єктів культурної спадщини під час збройних конфліктів;
  • узагальнення досвіду, досягнутих результатів, прикладних досліджень та окреслення «дорожньої карти» наступних дій у контексті імплементації Україною норм Гаазької конвенції та двох протоколів до неї.

На основі матеріалів конференції розроблять висновок, який представлять широкому колу зацікавлених організацій та медіа. Крім того, базові тези напрацьованої експертним середовищем декларації, планують оголосити під час засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту у грудні.

Організатори події: «Кримський інститут стратегічних досліджень» (КІСД), Міністерство культури та інформаційної політики України та Міністерство закордонних справ України. 

Захід проводиться в межах проєкту ГО КІСД «Культурна спадщина України під час війни: посилення голосів українських експертів» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Крім того, конференція організована за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Партнери заходу: ГО «Українська асоціація міжнародного права» та ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень».

Вас може зацікавити

МКІП внесе садибу Зеленських до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, наразі крок за КМДА

МКІП внесе садибу Зеленських до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, наразі крок за КМДА

Національний музей Голодомору-геноциду отримав художню концепцію майбутньої експозиції другої черги

Національний музей Голодомору-геноциду отримав художню концепцію майбутньої експозиції другої черги