13 вересня в рамках Культурної платформи «Україна відкрита світу» відбулася панельна дискусія «Промоція української культури. Історії успіху». Її модератором став заступник Міністра культури з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.
Фото Антоніни Вишневської
Учасники обговорили досягнення культурної дипломатії, зосереджуючи увагу на впливі мистецтва, літератури та моди на іноземну аудиторію, а також перспективи просування української продукції у світі.
Представниця Українського інституту у Франції з 2022 року до 2024 року Ольга Сагайдак розповіла про проєкт «Українська весна», який показав багатство національної спадщини та підкреслив значення країни як зберігача світових надбань.
«Митці відчули значний попит на українську музику, літературу та мистецтво. Саме тому ми запропонували Українському інституту та посольству України у Франції стати власниками цього проєкту. Основна мета — посилення української культурної дипломатії в Парижі. Результатом наших спільних зусиль стала реалізація понад ста подій, різноманітних колаборацій, а також серії круглих столів для наших фахівців. Одна з таких зустрічей, організована в École du Louvre, об’єднала директорів музеїв. Саме після цієї події виникла ідея спільної виставки синайських ікон із колекції Музею Ханенків у столиці Франції, яка зайняла важливу частину програми Лувру», — наголосила Ольга Сагайдак.
Український письменник Андрій Курков розповів про свій шлях до успіху. Почавши з ризикованого кроку — взявши в борг 15 тисяч доларів для самостійного видання двох книг, за рік він зміг повернути позику та закріпитися на літературній ниві. Сьогодні його твори перекладені на 45 мов і продаються по всьому світу. Після успіху документальних романів про життя в Україні під час війни, Курков підписав контракт на третю книгу, яка знову буде присвячена українському народу, його історії, культурі та нескінченній боротьбі за свободу.
Дизайнерка Ельвіра Дамірова (Гасанова) Ейваз-кизи та засновниця бренду «Gunia» Наталя Каменська поділилися історіями створення фешн-компаній та баченням майбутнього української моди. За словами Дамірової, її мета — показати, що Україна, попри всі труднощі, «робить неможливе і продовжує показувати свою силу щодня». Своєю чергою Наталія Каменська розповіла, що головною для неї мотивацією є бажання відновити власну культурну спадщину, яку знищив радянський режим.
Дослідниця традицій української культури та ініціаторка громадської організації «Інститут культури України» Марина Соботюк наголосила на успішних результатах популяризації борщу за кордоном. Завдяки підтримці МКСК та МЗС, він був внесений до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. За останні три роки, команда ресторатора Євгена Клопотенка об’їхала 18 країн світу, де нагодувала близько 3 тисяч людей, демонструючи унікальність та багатство української кулінарної культури.
«Ми разом з Тарасом Тополею та Євгеном Клопотенком хочемо створити спеціальну програму для країн Латинської Америки і завдяки “Фестивалю Борщу” закохати людей там в Україну. Адже борщ — це частинка нашої ідентичності», — наприкінці зустрічі підкреслила Марина Соботюк.
