Міністерство культури та інформаційної політики виступає проти будь-якого культурного діалогу з агресором. З самого початку масштабної агресії, до моменту виведення військ, ми наголошуємо на важливості припинення співробітництва з усіма державними російськими інституціями сфери культури та медіа, а також з тими представниками російської федерації за кордоном, хто відверто виступає на підтримку підтриманої путінським режимом війни та хто не вважає за потреби висловити чітку позицію засудження, замовчуючи війну в Україні.
Окрім того, закликаємо відмовитися від співпраці в будь-яких проєктах з тими діячами культури, хто, порушуючи українське законодавство, перетинав кордони тимчасово окупованих українських територій – Луганської та Донецької областей та Криму.
Під час війни неможливе жодне російсько-українське примирення через культуру. За жодних обставин. Будь-які тези про «братні народи» і спільну культуру є лише маніпулятивними, які ми у Міністерстві культури та інформаційної політики наполегливо закликаємо сприймати, як такі, що принижують субʼєктність українського народу та його власну культурну спадщину.
Кремль використовує культуру як пропагандистське знаряддя за прикладом фашистів. Намагання зараз, під час активних бойових дій на нашій території, давати слово на одних майданчиках представникам агресора та України – є спробою нівелювати жахіття війни, легітимізуючи російські пропагандистські наративи щодо України. Участь українських митців та артистів у спільних проєктах з росіянами під гаслами «ми – за мир» – є спробою маніпуляції щодо справжніх причин війни в Україні, розв’язаної путінським режимом. Наголошуємо, що Міністерство культури та інформаційної політики України не підтримує подібні формати заходів. Разом із тим, ми звертаємось до українських митців за кордоном з проханням бути голосом самобутньої української культури на світових сценах та дискусійних платформах.
Водночас зауважимо, що ми не закликаємо до ізолювання тих представників російської культурної спільноти, які поділяють демократичні цінності та виступають із публічним засудженням війни в Україні. Які називаючи речі своїми іменами та зазначають, що політична відповідальність за агресію в Україні лежить на російській федерації, адже Україна толерантна європейська держава, яка базується на демократичних цінностях. Тим не менш ми не вбачаємо можливим та доцільним представникам української культури співпрацювати чи будь-яким іншим чином взаємодіяти з ними в публічній площині. Тому що не можна допускати зміщення фокусу з реальності: тяжкої боротьби, яку український народ веде багато років за свою незалежність й ідентичність, та зі злочинів, що їх прямо зараз здійснює росія проти українців.
