Міністерство культури та інформаційної політики додало традицію виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Такий танець виконують у селі Чортовець Городенківської міської ради Івано-Франківської області. Традиція розповсюджена також у місцях компактного проживання уродженців села Чортовець за кордоном. Це передмістя Праги (Чехія), передмістя Парижа (Франція), в Португалії, Польщі.
Традиція виконання танцю «Сербен» тісно пов’язана обрядовістю Великодня або Провідної неділі. Раніше він був пов’язаний з приходом весни. Техніка виконання танцю перегукується з відомим «кривим танцем», а з прийняттям християнства «Сербен» почали виконувати на Великдень.
Виконують його чоловіки різного віку, хоч присутні й жіночі ролі. Наприклад, жінки виконують словесний гаївковий супровід і таким чином завдають ритм танцю. Танець передбачає ритуальний обхід храмів села. Самому танцеві передують запалення ритуальних вогнищ на найбільших пагорбах села. Саму ж обрядову дію виконання танцю громада Чортовця називає «йти сербена».
Починає танець старший церковний брат. Він тримає в руках символ «старшинства» у «сербені» – топірець. За ним у вервицю танцю стає й священник УГКЦ. Далі підходять інші чоловіки, юнаки та хлопчаки. Запрошують усіх рідних та гостей. Беруться за руки без команди, самі – синхронно, дружно. Танець триває кілька годин. «Сербен» неначе символізує магічне коло, яке охоронятиме село аж до наступного Великодня.
Танець виконує, першою чергою, ритуальну роль, пов’язану з Великоднем. Це також певний чоловічий танець-благословення. Однак з розвитком традиції виконання, він набуває об’єднувального значення, адже поєднує він парафіян православного і греко-католицького храмів, а сам хід ритуального танцю передбачає почерговий обхід обох церков. Це сприяє міжконфесійній злагоді.
