Про це заявили представники Міністерства культури та інформаційної політики України під час брифінгу в Медіа Центр Україна — Укрінформ.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» вже прийнятий Верховною Радою України в першому читанні. Він безпосередньо вплине на стан того, за що українці самовіддано борються на всіх фронтах – це наші традиції, історія й спадщина, а отже – наша ідентичність. Цей документ мали б змінити та підготувати до другого читання, але він може бути розглянутий на найближчому сесійному засіданні без урахування зауважень МКІП.
«МКІП розглядає культурну спадщину не тільки як базовий елемент української ідентичності, але також як елемент національної безпеки. І, відповідно, всі зусилля команди міністерства та тих людей, яким не байдужа культурна спадщина, спрямовані на те, аби посилити і захистити цей унікальний пласт української культури. Втрата об‘єктів культурної спадщини незворотня. Тому будь-які зміни в законодавстві – це велика відповідальність», – наголосила Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики України.
Міністерство культури та інформаційної політики України підтримує цифровізацію процедур, впровадження прозорих механізмів регулювання у сфері містобудування й інші реформи, про які йдеться у законопроєкті. Але успішність та якість реформ у цій сфері залежить від деталей.
«Законопроєктом №5655 пропонується серйозне втручання в роботу органів охорони культурної спадщини. Фактично їхні повноваження у багатьох аспектах нівелюються. Ми підтримуємо реформу містобудівної діяльності в цілому. Але ті механізми, які ми сьогодні побачили у законопроєкті, а це 2 тисячі сторінок тексту у форматі порівняльної таблиці, і понад 4 тисячі поправок, викликають занепокоєння. Все, про що ми місяцями дискутували з колегами з Мінрегіону та групою розробників, всі наші застереження наразі не враховані. Саме тому ми тут і говоримо про те, що культурна спадщина потребує захисту», – підкреслила заступниця міністра культури та інформаційної політики України.
Законопроєктом зберігається принцип погодження проєктів нового будівництва та реконструкції лише для об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон. Але це не буде поширюватися, наприклад, на забудову зон охорони тисяч пам’яток в Україні, а особливо – історичних центрів міст та територій традиційної забудови, стає ставить їх під загрозу.
«Наша культурна спадщина нині у зоні ризиків. Війна тільки показала, наскільки глибокою є криза державної системи охорони культурної спадщини, яку ми повинні реанімувати прямо зараз. Також війна показала, наскільки спадщина є цінною для нас. Увесь світ розуміє, що ця війна не просто за територію. Це війна проти нас, проти нашої української ідентичності. Наші пам’ятки є виявом цієї ідентичності. Наша тисячолітня спадщина – є виявом нашої сили й перемоги», – сказав Василь Петрик, начальник відділу містобудівної документації Управління дозвільно-погоджувальної документації МКІП.
Запропоновані проєктом нововведення можуть призвести до повного знищення історичного середовища та об’єктів культурної спадщини, оскільки авторами законопроєкту не взяті до уваги норми Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відповідальність за достовірність відомостей та документів, які подаються для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, повністю покладено на заявника.
Крім того, зміни, що вносяться законопроєктом, суперечать загальноєвропейській практиці збереження та охорони культурної спадщини. Яскравим прикладом є Німеччина, Польща, Велика Британія, Франція, де органи охорони обов’язково погоджуються будь-які проєкти на будівництво, що стосуються об’єктів культурної спадщини.
