Сьогодні, 19 лютого, у Київському національному університеті будівництва і архітектури відбулося підписання меморандумів про співробітництво у галузі охорони культурної спадщини між Міністерством культури та інформаційної політики, КНУБА та Українським міжнародним інститутом відновлення.
«Тільки поєднання зусиль з боку всіх зацікавлених сторін — органів законодавчої та виконавчої влади, громадських інституцій, закладів вищої освіти, наших міжнародних партнерів — дасть нам можливість вирішити завдання у сфері збереження культурної спадщини. Я переконаний, що цей документ знайде своє відображення в нормативних актах, які зроблять цю галузь більш зрозумілою, ефективною та захищеною», — сказав Ростислав Карандєєв.
Перший меморандум підписали т. в. о. Міністра та ректор КНУБА, доктор економічних наук Петро Куліков.
«Меморандум дозволить разом працювати над збереженням пам’яток в Україні. Ми маємо більш дбайливо ставитися до того, що збудували наші предки», — зазначив ректор КНУБА.
Документ сприятиме координації заходів між МКІП та університетом щодо обміну знаннями та досвідом у галузях національної інфраструктури геопросторових даних, геоінформатики, фотограмметрії, геодезії, картографії, землеустрою і кадастру, містобудування і архітектури з метою виявлення, дослідження, обліку, охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.
Другий меморандум уклали т. в. о. Міністра та Президент Українського міжнародного інституту відновлення Віталій Молочко. УМІВ створений у 2023 році під патронатом КНУБА, зараз працює як самостійна інституція задля підтримки проєктів з відбудови регіонів України, постраждалих від російської агресії.
«Це — перші кроки, які ми реалізовуватимемо для того, щоб запобігти руйнуванню культурної спадщини», — сказав Віталій Молочко.
Зокрема, сторони зобов’язалися співпрацювати у питаннях оновлення аналітики щодо стану об’єктів культурної спадщини, розробляти облікову документацію потенційно цінних об’єктів, сприяти можливому започаткуванню напрямку професійної атестації архітекторів «Реставрація нерухомих об’єктів культурної спадщини» на базі КНУБА.
З нагоди підписання меморандумів пройшла науково-практична конференція «Разом для збереження культурної спадщини України», під час якого представники органів влади, науковці та партнери окреслили нагальні завдання у галузі збереження культурної спадщини України.
Ростислав Карандєєв підкреслив, що для України наразі важливо розв’язати питання цифровізації баз даних.
«Ми маємо опікуватися тим, щоб культурна спадщина, яку можуть зруйнувати, залишилася в цифрових копіях для подальшого відновлення. З цією метою МКІП спільно з Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади та Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури розробило Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Він впроваджується зараз у роботу, наповнюється, і надалі, сподіваємося, стане потужним інструментом задля обліку об’єктів культурної спадщини», — зазначив т. в. о. Міністра.
Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська зауважила, що Україна також має вдосконалити законодавство в частині управління об’єктами культурної спадщини.
«Нещодавно наші громади (станом на сьогодні їх понад 130) почали працювати над програмами комплексного відновлення. Там аналізуються економічні, демографічні, екологічні чинники. Однак ми обов’язково просимо приділяти увагу питанням, пов’язаним зі збереженням культурної спадщини, бо без неї у нас не буде майбутнього», — додала Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Олена Шуляк.
Водночас Голова бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі презентувала новий інструмент для мапування культурних об’єктів — Атлас міської спадщини, розроблений для імплементації рекомендацій про історичні міські ландшафти. Це — візуальний та наративний архів, який містить інформацію про унікальні історичні місця населеного пункту.
«Окрім проведення невідкладних протиаварійних робіт, ЮНЕСКО фокусується на історичних місцях, наприклад, як у Чернігові та Одесі, щоб забезпечити перший етап підготовки планів збереження цих міст. Ми також вдаємося до 3D сканування для історичних будівель. Лише спільними зусиллями на всіх рівнях — від місцевого до міжнародного — можна рухатися в напрямку відновлення України», — підкреслила К’яра Децці Бардескі.
Президент УМІВ Віталій Молочко акцентував, що першочерговим викликом залишається нестача фахівців-реставраторів. За його словами, необхідно зосередитися на вишколі спеціалістів із суміжних напрямів та їхній перекваліфікації на роботу з культурною спадщиною.
На завершення зустрічі відбулося відкриття виставки «Іконостас українських міст» італійського архітектора, викладача Генуезького університету Карло Мерелло. Колекція авангардних зображень присвячена болю міст України, що зазнали руйнувань, — Донецьку, Харкову, Миколаєву, Бучі, Запоріжжю та іншим.
