Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

МКІП: Презентовано Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки

26 березня МКІП спільно з Українським інститутом книги презентували Стратегію розвитку читання на 2021 – 2025 роки “Читання як життєва стратегія”.

Наразі спостерігається гостра потреба промотувати читання на державному рівні та підвищувати рівень читацької грамотності населення, адже українці з кожним роком наближаються до когорти мало читаючих країн. Лише 8 % проводять своє дозвілля за книжкою щодня, тоді як ще у 2018 році кількість щоденних читачів становила 11%. Кількість українців, які читають щонайменше раз на місяць, дорівнює 46%; тим часом, відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців, кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень, становить 67%, Франція має 60% регулярних читачів, Ісландія – 53%.

“Стратегія промоції читання — це інвестиція держави у розвиток України як успішної країни, яка передбачає зміни цілого кластеру сфери читання — це і збільшення попиту на українську книгу, і рівня читання, і підвищення статусу читання в Україні для здобуття необхідних навичок та успіху. Стратегія має на меті створення екосистеми навколо читання, вигідних умов для видавництв, книгарень та усіх представників сфери. Вона відштовхується від потреб читачів, які повинні мати доступ до широкого асортименту легальної української літератури: електронної та паперової”, – наголосив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Стратегія визначає мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики щодо підтримки й розвитку читання. У процесі її створення враховувалися аналітичні дані досліджень Українського інституту книги, а також найкращий світовий та український досвід, думки понад 80-ти експертів, що представляють різні сектори книжкової і дотичних до неї сфер: книговидання, книгорозповсюдження, бібліотек, освіти, промоції читання.

Імплементація Стратегії читання сприятиме забезпеченню конкурентоспроможного книжкового ринку, доступності книг онлайн та офлайн, формуванню навички і потреби в читанні, читацької грамотності, а також використання читання як інструменту для самоосвіти, дозвілля, особистого та професійного розвитку, соціальної інклюзії та адаптації.

Розрахунки результатів впровадження Стратегії:
• кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зростає до 51%;
• збільшиться загальна кількість читачів віком 18-24 роки на 5%;
• частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, збільшується з 32 до 40%;
• кількість дітей, які ніколи не читають книжки (18%) зменшується до 15%;
• збільшується частка щоденних читачів серед старших підлітків (14–17 років) з 21% до 25%;
• в Україні щороку видається 1 ринкова книжка на душу населення;
• збільшується середній наклад кожної назви загальнодоступної ринкової книги з 700 до 3500 примірників;
• в Україні з’являється 150–170 книгарень і точок продажу на рік;
• оновлюються 1000 публічних та 1000 шкільних бібліотек-хабів.

“Ми вже частково розпочали впроваджувати Стратегію. Працюємо над зміною законодавства щодо контрафактної продукції. При Держкомтелерадіо створено робочу групу із залученням представників правоохоронних органів, інших міністерств та учасників ринку з метою обговорення проблематики та опрацювання вже наявних пропозицій: зміни до Закону про електронну комерцію, Закону про захист прав споживачів.
Сподіваюсь, на момент виконання заходів з реалізації Стратегії буде задіяно механізм моніторинг-контролю. Хочу наголосити, що розробка цього механізму відбуватиметься не лише за участі Міністерства культури та інформаційної політики, але й інших органів виконавчої влади. Так, у планах залучити близько 25 центральних органів виконавчої влади. Серед них: Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство освіти України, Служба безпеки України і ще багато інших міністерств, злагоджена співпраця з якими допоможе в ефективній імплементації Стратегії”, – зауважила заступниця Міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.

Наступним кроком стане детальне пропрацювання кожного завдання стратегії та розробка ефективної комунікації з населенням. Для ефективного впровадження документу важлива міжвідомча співпраця, а також координація зусиль у протидії поширенню контрафактної літератури та дотриманню законності у сфері авторського права.

Запис трансляції презентації можна переглянути на сайті та YouTube-каналі Укрінформу

Вас може зацікавити

Народний музей Барської кераміки запрошує майстрів гончарного, образотворчого та фотомистецтва на резиденцію в місті Бар Вінницької області

Народний музей Барської кераміки запрошує майстрів гончарного, образотворчого та фотомистецтва на резиденцію в місті Бар Вінницької області

Відтепер традиція дзвонарства у Львові серед Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Відтепер традиція дзвонарства у Львові серед Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України