Сьогодні, 3 червня, Міністерство культури та інформаційної політики презентувало Стратегію з розвитку медіаграмотності на період до 2026 року. Її розробили за підтримки UNDP в Україні та фінансування уряду Японії.
![](https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc6286-1024x683.jpg)
Фото Антоніни Вишневської
Стратегія є дороговказом для Міністерства у сфері розвитку медіаграмотності задля посилення стійкості українського суспільства до впливу дезінформації та розвитку відповідального медіаспоживання.
«Ми знаходимося зараз в насиченому, різноманітному і, головне – доступному, інформаційному просторі, де важливо знати, як оперувати даними, де знайти відповідь на те питання, яке нас цікавить. Але, на жаль, є й інша сторона. Медіаграмотність – це ще й знати, кому і чому не треба вірити. У людей повинна з’явитися звичка – бути критичними до інформації. Тому важливим елементом нашої стратегії є освіта», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
![](https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc6438-1024x683.jpg)
Він також підкреслив, що наразі актуальне переосмислення компетентностей людини через розвиток штучного інтелекту. Адже він відкрив багато можливостей, але водночас є частиною дезінформаційних впливів та шахрайських активностей. Це також загострює потребу в розвитку медіаграмотності.
«До вашої уваги два ключові повідомлення від ПРООН. По-перше, ми розглядаємо медіаграмотність не лише як повну відповідальність уряду та медіа, а й як відповідальність усього суспільства, яке має шукати шляхи, аби кожна людина в Україні була спроможна стати фільтром, а також проєктувати наративи. А по-друге, і це найважливіше, ми маємо постійно нарощувати сильні інституційні можливості в державній службі України, тому що державні службовці та персонал також знаходяться на передовій фактичного формування наративу відновлення та стійкості України», – зазначив заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс.
![](https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc6347-1024x683.jpg)
Протягом тривалого часу Україна зіштовхується з дезінформацією та інформаційними операціями з боку рф. Вони, зокрема, спрямовані на підрив національної безпеки та загострення суспільно-політичної ситуації.
Ефективна система реагування на ці виклики містить: прогнозування, швидке виявлення та спростування дезінформаційних повідомлень, стратегічні комунікації, тісну взаємодію державних органів та інститутів громадянського суспільства, а також розвиток медіаграмотності населення України. Пандемія та повномасштабна війна показали, що розвиток медіаграмотності є частиною національної безпеки та запорукою стійкості суспільства.
«Робота над стратегією була спільною і це надзвичайно важливо. Ми залучили всі зацікавлені сторони: представників органів державної влади, інститутів громадянського суспільства, партнерів з розвитку та медіа експертів. Принципово важливо створювати документ разом із міжнародними та громадськими організаціями», – розповів заступник Міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко.
Він також назвав цілі Стратегії:
1. Системна координація розвитку медіаграмотності в Україні має забезпечувати комплексний підхід та залучення всіх зацікавлених сторін;
2. Українське суспільство має стати стійкішим до дезінформаційних впливів;
3. Посилення відповідального ставлення медіа та лідерів думок до створення контенту, їхнє сприяння розвитку медіаграмотності;
4. Медіаграмотність має сприйматися як компетентність, що розвивається впродовж всього життя.
«Ми не маємо сприймати медіаграмотність, як якусь чарівну пігулку, яку ми вип’ємо й одразу всі будуть критично мислити та відрізняти фейки. Ні. Тому саме в законі про медіа є не лише фреймворк для медіаграмотності, але й заборона пропагандистського контенту російської федерації, тому Європейський Союз приймає санкції щодо російських державних медіа. Це мають бути паралельні процеси», – підкреслила народна депутатка Євгенія Кравчук.
Також у презентації взяли участь: директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ; керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» МКІП Ольга Кравченко, представники міжнародних та громадських організацій.
Нагадаємо, Стратегія розроблена з урахуванням Стратегії інформаційної безпеки, затвердженої Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021.