Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

МКІП та ЮНЕСКО на спільній нараді напрацьовували «дорожню карту» подальших спільних дій

27 березня відбулася 4-та Міжнародна координаційна нарада з питань збереження культурної спадщини в Україні, організована Міністерством культури та інформаційної політики України і ЮНЕСКО.

Головне завдання наради – подальша координація дій, обмін оновленою інформацією щодо стану та потреб сфери культурної спадщини України та складання дорожньої карти подальших спільних дій між МКІП та міжнародними партнерами у питаннях захисту і підтримки української культури.  

Участь у нараді взяли Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, заступниці Міністра Катерина Чуєва, Анастасія Бондар, Галина Григоренко та заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне.

Серед іншого, під час зустрічі сторони обговорили потреби та пріоритети на 2023 рік та визначили середньострокові пріоритети розвитку культурної сфери України.

Міністр висловив щиру подяку всім партнерам у наданні підтримки та допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення.

«Роль UNESCO набула нового значення під час російської агресії. Сьогодні саме той час, коли вона може продемонструвати свою дієвість. Завдяки нашій співпраці сотні закладів культури України отримали допомогу від міжнародних партнерів у різних формах (обладнання, матеріали тощо). Десятки мільйонів доларів в тій чи іншій формі прийшли або мають надійти в країну на підтримку наших закладів та об‘єктів», – сказав він. 

Також Олександр Ткаченко зауважив, що попри війну, українська культурна сфера демонструє велику стійкість. 

«Культурна сфера в Україні демонструє велику стійкість – близько 75% працівників культури продовжують свою творчу діяльність в Україні. Попри всі труднощі, включно з блекаутом, вони продовжують створювати культурні продукти. Споживання культурних продуктів навіть зросло під час війни – Київський міжнародний інститут соціології у своєму опитуванні в лютому 2023 року показав, що 60% респондентів відвідали принаймні один культурний захід минулого року (порівняно з 50% до війни). Це свідчить про те, що попит на культурні послуги існує, і що культура є цілющою силою для людей під час війни», – сказав Олександр Ткаченко.

За словами заступниці Міністра Галини Григоренко, пріоритетними потребами на 2023 рік є фіксація та оцінка руйнувань, більш комплексна оцінка втрат сектору культур, діджиталізація, доступ до культури (перезапуск діяльності, посилення інституційної спроможності закладів), підтримка створення сучасного українського контенту та культурна реінтеграція деокупованих територій.

«Фіксація руйнувань та стабілізація об’єктів спадщини та культурної інфраструктури згідно міжнародних стандартів є одним з кроків для подальшого відновлення справедливості та підрахунку репарацій, що заборгував нам північний сусід. Але водночас ми маємо продовжувати сприяти діяльності інституцій культури та окремих митців для створення сучасного українського продукту, особливо на деокупованих територіях, після тотального культурного та інформаційного вакууму російської окупації», – наголосила Галина Григоренко.

Своєю чергою заступниця Міністра Анастасія Бондар розповіла про ключові виклики для діджиталізації українського культурного сектору.

«Наразі ми маємо великий виклик: документація на 12 мільйонів музейних предметів і 120+ тисяч об’єктів нерухомої культурної спадщини має бути переведена з паперового в цифровий формат. Також Міністерство потребує створення захищених баз даних: модернізації серверів та забезпечення кібербезпеки, а музеї та бібліотеки потребують обладнання для процесу оцифрування (ноутбуки, сканери тощо)», – сказала вона. 

Про виклики воєнного часу та ключові напрями роботи, пов‘язані з інтеграцією захисту культурної спадщини до системи національної безпеки, а також принципи, якими керується МКІП у роботі з міжнародними партнерами в питаннях проектів допомоги Україні, розповіла заступниця Міністра Катерина Чуєва. 

«Нестача фахівців на місцях, зростання цифр пошкодження та втрат матеріальної культурної спадщини внаслідок російської агресії, ризики незворотних змін у збереженості фондів через блекаути та обмеженість ресурсів для забезпечення нормальних умов зберігання, реставрації, неможливість консерваційних заходів стосовно споруд, які перебувають в регіонах, де тривають бойові дії, втрата традиційного характеру середовищ та розрив зв‘язків, необхідних для збереження практик, котрі ми називаємо нематеріальною культурною спадщиною – це тільки частина викликів, подолання яких потребує консолідованих зусиль урядових структур, міжнародних партнерів, фахових спільнот та громадянського суспільства», – сказала Катерина Чуєва. 

Нагадаємо, з 24 лютого минулого року проводиться вже четверта координаційна зустріч за участі ЮНЕСКО та МКІП. 

«Сьогоднішня координаційна зустріч – ще один крок в подальших зусиллях щодо залучення міжнародних партнерів та українських організацій, щоб спільно працювати над охороною культурної спадщини. Минулого тижня уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН спільно представили результати швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення. ЮНЕСКО працювало над розділом «культура», і ми змогли на підставі ретельної методології оцінити наслідки війни на культуру. Саме на підставі цього аналізу ми розробили план дій для України, і сьогодні ми його обговоримо для того, щоб підтримка, яку ми надаємо, була найбільш ефективною, відповідала найбільш нагальним потребам і сприяла відновленню», – сказав  Ернесто Оттоне. 

Також він наголосив, що попри те, що війна триває, дуже важливо думати про відновлення і відбудову.

 «Ми говоримо не лише про культурну спадщину, ми говоримо про музеї, інституції, пам’ятки, історичний простір міст, який зазнав шкоди. Ми будемо підтримувати відновлення і захист культури, і для цього у нас існує дуже багато інструментів, які ми можемо використати», – зауважив  Ернесто Оттоне. 

Вас може зацікавити

Україна та США підписали двосторонню безпекову угоду 

Україна та США підписали двосторонню безпекову угоду 

В рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» презентовано цільову модель системи у сфері психічного здоров’я 

В рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» презентовано цільову модель системи у сфері психічного здоров’я