Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

МКІП: Законопроекти № 4561 та № 4562 збільшують штрафи за порушення у сфері охорони культурної спадщини

9 червня Київська міська державна адміністрація оприлюднила маніпулятивну заяву щодо законопроектів № 4561 та № 4562, розроблених Міністерством культури та інформаційної політики, де йдеться про нібито зменшення штрафів за руйнацію пам’яток, що не відповідає дійсності.

МКІП наполягає, що запропоновані зміни до законодавства протидіють хаотичній забудові та корупції.

Натомість пропопонуємо КМДА більш детально ознайомитись із запропонованими змінами та, у випадку небайдужості до культурної спадщини столиці, приєднатись до підписантів та закликати Верховну Раду невідкладно розглянути законопроекти про протидію хаотичній забудові.

Нагадаємо:

Законопроєкти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини (№ 4561) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини та порушення традиційного характеру середовища (№ 4562) передбачають системний підхід до врегулювання питань збереження нерухомої культурної спадщини, зокрема:

1. Ввести кримінальну та посилити адміністративну відповідальність за злочини у сфері охорони культурної спадщини;

2. Значно підвищити штрафи за руйнування і знищення пам’яток культури, зокрем,
– для громадян від 850-1 700 грн до 17 000-170 000 грн,
– для посадовців – від 1700-2 250 грн до 170 000 грн,
– за повторне порушення для фізичних осіб – 170 000 – 340 000 грн,
– для юридичних осіб – від 1700 – 170 000 грн до 20400 – 1 700 000 грн,
– за невиконання припису – від 850 – 1700 грн до 1 700 000 грн,
– за повторне порушення для юросіб – 40 800 – 3 400 000 грн;

3. Розширити коло осіб, які можуть складати протоколи за порушення;

4. Зменшити кількість погоджень і дозвільних процедур з 25 до 6, що автоматично прибирає ризики зловживань;

5. Створити прозорі умови для забудовників та цифровізувати всі процеси у цій сфері;

6. Створити відкритий реєстр нерухомої культурної спадщини;

7. Чітко і зрозуміло розмежувати повноваження та встановити єдині правила для всіх;

8. Впровадити спеціальну систему державного контролю та нагляду у сфері охорони культурної спадщини;

9. Передати окремі повноваження у сфері охорони культурної спадщини органам місцевого самоврядування.

Вас може зацікавити

Відтепер традиція дзвонарства у Львові серед Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Відтепер традиція дзвонарства у Львові серед Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Держкомтелерадіо продовжує здійснювати заходи щодо недопущення на український книжковий ринок видавничої продукції держави-агресора

Держкомтелерадіо продовжує здійснювати заходи щодо недопущення на український книжковий ринок видавничої продукції держави-агресора