Поняття, мета та основні принципи мовної політики.
Мовна політика в Україні є системою правових актів, програм і стратегій, спрямованих на регулювання використання мов у нашому суспільстві. Головні аспекти цієї політики включають визначення статусу української мови як офіційної, підтримку розвитку української мови як державної мови, а також збереження та підтримку мовного різноманіття країни. Мова є сильним інструментом консолідації держави, вагомою ознакою її життєдіяльності та головним фактором національної геополітичної ідентичності держави, що дає їй перспективу власної репрезентації у сучасному світі. Формування мовної політики — важливий напрям діяльності держави на шляху консолідації суспільства.
За ще одним з визначень, державна мовна політика — це «система сукупних заходів держави, яка базується на конституційних принципах, призначена для практичного здійснення державного управління та досягнення поставлених цілей». Одже, для усталеня державної мовної політики в державі необхідна відповідна законодавча база, що є механізмом її становлення і розвитку. В Україні така законодавча база містить більше десяти законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють мовну ситуацію в країні. Зокрема стаття 10 Конституції України, яка визначає державною мовою України – українську. Законом України «Про громадянство України» закріплено володіння українською мовою, як одне з умов прийняття до громадянства України. Що ж стосується Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, завданнями цього цього Закону є:
1) захист державного статусу української мови;
2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;
3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;
4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;
5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;
6) підтримка української мови шляхом сприяння:
а) володінню українською мовою громадянами України;
б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;
в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;
г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;
ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;
д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;
е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;
є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;
7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.
Пріоритетні завдання та шляхи реалізації державної мовної політики в Україні.
15 березня 2024 року Уряд схвалив Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. Програма сприятиме поступовому формуванню єдиного мовно-інформаційного україномовного простору на всій території України. Документ також передбачає спецпроєкти:
- Подолання наслідків лінгвоциду державної мови та заходи з відновлення функціонування української мови на деокупованих територіях.
Планується створення мережі курсів української мови на деокупованих територіях, промоція і популяризація українського медіапродукту, поширення
дитячої літератури та шкільних підручників українською мовою, створення сертифікатів на придбання україномовних книг та курсів вивчення мови тощо.
- Інформаційні кампанії та інші заходи з промоції української мови в Україні та світі.
В межах проєкту планується створення та підтримка медіа-проєктів, спрямованих на просування української мови. Популяризація літератури та мотивація читати. А також створення єдиного порталу національної платформи з вивчення української мови.
- Удосконалення рівня володіння та викладання української мови педагогічними працівниками.
Буде проведено роботу над удосконаленням якості викладання та оцінювання. Приділятиметьсяособлива увага виданню підручників та навчально-методичних матеріалів. Також на меті є започаткування курсів для педагогів та вчителів .
Документом також встановлено українську – мовою надання публічних послуг. До 2030 року 100 % держслужбовців та посадових осіб мають володіти державною мовою відповідно до вимог Українського правопису й інших стандартів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови, надавати нею публічні послуги та здійснювати публічні комунікації.
Крім того, документ визначає українську, як мову комунікацій, ведення документації та споживання інформації. Для цього створюватимуть додаткові умови для опанування державної мови працівниками бізнес-сфери, а також запровадять чіткі державні стандарти, зокрема української професійної термінології.
Українська має стати основною мовою спілкування у побуті. Проєкт націлений на задоволення приватних культурних потреб україномовним культурним продуктом, виготовленим в достатній кількості та належної якості, задля формування цілісного інформаційно-культурного простору. Реалізація програми сприятиме тому, щоб до 2030 року 80 % українців в родині та побуті розмовляли українською. Частка україномовного культурного продукту має збільшитись з 55 % до 85 %.
Модернізація українського суспільства неможлива без систематичного вдосконалення ідеологічних принципів, а ключовим аспектом такої модернізації є державна мовна політика. Ця політика повинна ставити на перший план розвиток української мови як важливого стимулу для спільності українського суспільства. Українська мова має забезпечувати всі сфери життєдіяльності країни і бути основою для інтелектуальних та політичних еліт. Загроза українському суверенітету з боку росії активізувала процеси національного й політичного самовизначення українського народу. Підтримка державної мови у всіх аспектах життя сучасного українського суспільства є необхідною умовою для зміцнення та розвитку держави та визначення українського політичного ідентитету.
