3 грудня 2020 року в Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики пройшов завершальний сьомий Національний круглий стіл. У фокусі обговорення учасників цього разу була тема “Мистецтво”.
“Мистецтво – це територія свободи, яку не потрібно регулювати. Воно не просто відповідає на виклики, що стоять перед суспільством в той чи інший час, але й задає орієнтир на століття вперед. Все це завдяки митцям.
Не можна сприймати мистецтво лише як вже існуючу культурну спадщину. Сьогодні ми мусимо підтримувати розвиток сучасного. Саме тому у Міністерстві вже розпочата робота над будівництвом «Музею сучасного мистецтва» та «Будинку музики». Тільки так можливо продукувати нові сенси та наративи”, – зазначив за підсумками заходу Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Координатором сьомого круглого столу став Костянтин Дорошенко, критик, куратор сучасного мистецтва, публіцист.
Серед ключових тез, озвучених учасниками:
Олексій Нікітін, письменник, член Національної спілки письменників та Українського ПЕН, лауреат українських та міжнародних літературних премій
Для того, щоб Україна була конкурентною, вона має створювати такий мистецький продукт, який буде цікавим. Важливо, щоб цей продукт був лише внутрішньоукраїнський. У співпраці та у колаборації ми також можемо зробити цікаві речі, що зможуть викликати інтерес у більш широкого загалу читачів і глядачів у країнах, з якими ведемо творчу співпрацю.
Любко Дереш, письменник, посланець толерантності ПРООН в Україні
Сьогодні сучасний світ живе в епоху сторітелінгу. Перемагають ті країни і ті культури, які вміють розказувати історії, що об’єднують цілий світ. І українській культурі теж потрібно вчитися подивитися на себе як на ту, хто розказує історію.
Андрій Алфьоров, продюсер, виставковий куратор, кінокритик
Культура – це своєрідне керівництво з використання українства, з використання української форми життя. Це дзеркало без якого ми ніколи не зможемо себе зрозуміти, а відповідно і жити.
Любов Морозова, художня керівниця Kyiv Symphony Orchestra, музикознавиця, музична критикиня
Важливо шукати шляхи об’єднання та шляхи повернення своїх до себе. Мова стосується українських митців, які були народжені тут або за кордоном, але зробили великий внесок в українську культуру. Ми маємо їх привласнити. Привласнити на тому рівні, на якому можемо домовитися на рівні нації.
Ігор Панасов, музичний оглядач, директор з розвитку музичної премії YUNA, член Комітету Шевченківської премії
Сучасна неакадемічна музична сцена України дуже потужна сила, в якій багато енергії, але дуже мало порядку. Тому співпраця з державою це важливий момент для того, щоб вона виглядала більш гармонійно, прогресивно і розвинуто.
Олесь Доній, ідеолог, голова Центру досліджень політичних цінностей
Мистецтво – одна з тих ділянок, чим Україна може похвалитися. Українці вміють продукувати мистецькі змісти. Чого ж не вистачає? Не вистачає промоції, як зовнішньої, так і внутрішньої, а для внутрішньої промоції потрібна також ще внутрішня єдність. Потрібно вчитись долати заздрощу і ревнощі.
Костянтин Дорошенко
Вітаючи інституціоналізацію української культури і українського мистецтва, вважаю, що сьогодні у нас є «птах лише з одним крилом», тому, що державна підтримка – лише одна частина, завдяки якій може існувати культура і мистецтво. Необхідно прийняти закон про меценатство, щоб підприємці, бізнесмени, громадськість мали змогу підтримувати мистецтво. Тільки тоді це буде «птах з двома крилами».
Нагадаємо, 26 листопада в Острозі пройшов Національний круглий стіл на тему “Віра, релігія”, 9 листопада в Кривому Розі – на тему “Екологія”, 26 жовтня в Чернівцях – на тему “Щастя як мета”, 19 жовтня у Харкові – на тему “Мова”, 24 вересня в Одесі – на тему “Історія”, 10 вересня в Києві – на тему “Культура діалогу”.
