Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

Проєкт Закону «Про медіа»: основні новації

Сьогодні під час круглого столу «Новий закон про медіа – крок до імплементації рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни – кандидата ЄС» були презентовані основні новели відповідного законопроєкту. У заході взяли участь автори законопроєкту, представники українського уряду, Ради Європи та медіагромадськості. 

Під час обговорення було наголошено на важливості якнайшвидшого ухвалення документа, оскільки закон про медіа є однією із головних вимог Європейської комісії для набуття Україною кандидатства в члени ЄС.

Основні нововведення законопроєкту «Про медіа»:

  • впроваджує принципово новий підхід до поділу суб’єктів у сфері медіа, виходячи з критерію редакційного контролю, незалежно від технології доставки контенту до глядача, що ставить гравців у рівні умови;

  • здійснює загальне регулювання сфер, які були частково врегульованими або перебували у сірій зоні (платформи спільного доступу до відео, онлайн-медіа, аудіовізуальні послуги на замовлення);

  • спрощує регулювання сфер, які не стосуються обмеженого радіочастотного ресурсу, таких як супутникове мовлення;

  • виносить процедури, пов’язані з прозорістю структури власності, у окремий напрямок, для надання Регулятору ефективних інструментів забезпечення максимальної прозорості у сфері медіа;

  • запроваджує нові інструменти фінансової прозорості низки суб’єктів у сфері медіа, що є додатковим кроком до відкритості на ринку;

  • виокремлює в окремий блок регулювання, пов’язане зі збройною агресією рф;

  • встановлює більш чітку категоризацію відповідальності за різні види порушень, що сприяє прогнозованості у медіасфері;

  • запроваджує диференціацію відповідальності різних суб’єктів у сфері медіа, що дозволяє врахувати специфіку їх діяльності;

  • уніфікує регулювання ринку медіа, шляхом зведення розрізнених норм і законів в єдиний структурований документ, що дозволить зменшити випадки наявності конфліктів різних норм;

  • врегульовує засади саморегуляції суб’єктів медіа.

Під час прес-брифінгу у Медіацентрі Україна – Укрінформ Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначила, що рекомендація Єврокомісії про наближення українського законодавства до норм законодавства ЄС насправді стосується базових прав людини та базових свобод кожної держави.

«Європейський Союз підтвердив, що в Україні є вільні медіа, є плюралізм доступу до інформації. Це стандарти, яким вже відповідає Україна. Сьогодні маємо підкріпити це законодавчо. Ми сподіваємося, що закон буде ухвалено у першому читанні, після чого зможемо його доопрацювати. Наразі йде активна робота над тим, аби Європейська комісія опрацювала запропоновані зміни і надала свої рекомендації до другого читання», – повідомила Ольга Стефанішина.

За словами Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, оновлений закон «Про медіа» містить низку ефективних новел і повністю відповідає викликам часу.

«Закон дійсно історичний. Він давно вже був на часі, там є багато новел, які є новаторськими з точки зору запровадження саморегуляції, коли залучається увесь сектор медіа для регуляції спільно з Нацрадою. Цього ніколи не було і моє прохання до колег: це унікальне вікно можливостей для того, щоб впливати на трансформацію сектору медіа. А відрізняє цей закон від європейських законів, і водночас відповідає сучасним викликам – окрема новела, присвячена російській агресії. Ми вводимо норми, що дозволяють у законний спосіб, не через рішення судів, а користуючись виключно законом, боронити український інформаційний простір від агресії варварів з рф», – додав Олександр Ткаченко.

У свою чергу голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк запевнила, що в контексті регулювання законопроєкт про медіа не стосується журналістської діяльності.

«У поданому законопроєкті ніде не прописано нічого, що могло б свідчити про можливість для регулятора стати цензором, монстром і ще тим, як його називають. Він не регулює діяльності журналістів, тому що часто плутають і говорять, що нібито він стосується журналістської діяльності. Він не блокує блогерів, бо це теж поширений стереотип», – пояснила Герасим’юк.

Заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко нагадав, що документ посилює роль Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та надає регулятору широкі можливості для блокування каналів та сервісів провайдерів рф, а також контенту лінійних каналів на платформах спільного доступу до відео.

«Цей закон, безперечно, є також питанням інформаційної безпеки, тому що ми повинні мати дієві механізми, як державні органи в умовах війни можуть реагувати на виклики», – підсумував Тарас Шевченко.

Вас може зацікавити

Музей народної архітектури та побуту: суд скасував рішення про зони охорони

Музей народної архітектури та побуту: суд скасував рішення про зони охорони

Перемога спадщини: «скіфське золото» експонуватиметься у Києві до деокупації Криму

Перемога спадщини: «скіфське золото» експонуватиметься у Києві до деокупації Криму