Сьогодні, 28 березня, у пресцентрі Укрінформу відбувся круглий стіл «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання». Зокрема, у фокусі уваги експертів постало питання формування державної стратегії меморіалізації російсько-української війни. До обговорення долучився т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
«Пам’ять не існує сама по собі, вона потребує музеєфікації: лише за наявності конкретних артефактів і документів ми можемо її передати в правдивій формі. У нас є досвід осмислення подій Революції Гідності, тож ми можемо його використати у роботі з меморіалізації подій російсько-української війни. Сьогодні ми говоримо про систематизацію підходу до меморіалізації війни. Ми маємо створити спільний документ, що об’єднає позиції експертів із різних секторів у цій справі», — сказав Ростислав Карандєєв.
За його словами, найперше документ має визначити конкретні інституції, які займатимуть цим питанням. Зокрема, мають долучитися Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, а також наукові установи — Національна академія наук, Національний інститут стратегічних досліджень. Водночас необхідно залучати галузеві інституції, як-от Музей Збройних сил України.
«Осмислення того, що відбулося протягом років російсько-української війни, наших здобутків у формуванні національної ідентичності та її виокремлення як цілісної філософії існування української нації, стануть важливим аспектом для виховання наступних поколінь», — додав т. в. о. Міністра.
Голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв підкреслив, що наразі постали певні виклики щодо реалізації меморіальних заходів, пов’язаних із російсько-українською війною. Серед них — визначення дати вшанування українців, які загинули у полоні та в окупації, а також впорядкування та трансформація місцевих локацій пам’яті.
«Меморіалізація для нас — це не просто один із кластерів культури, це — частина боротьби в цій війні й елемент зміцнення стійкості нашої спільноти. До того ж вперше за сотні років у нас є шанс самостійно організувати свій символічний простір, без вторгнення тієї чи іншої країни», — наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Він зазначив, що до формування меморіальних практик мають максимально залучатися професіонали, бізнес, громадський сектор. За його словами, держава має реалізувати 3-5 загальнонаціональних проєктів у цій галузі, аби вони слугували прикладом для заходів зі збереження пам’яті на місцях. Так, політика меморіалізації буде узгодженою по всій країні.
Зі свого боку голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів зауважила, що серед осіб, які приїздять до України з гуманітарними чи дипломатичними місіями, спостерігається запит на проведення екскурсійних заходів по містах Київської області, звільнених у перші місяці повномасштабного вторгнення. Вона зауважила, що наразі гостро стоїть питання створення навчальних матеріалів, за якими гіди могли б розповідати про ці події.
