Сьогодні під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко розповів про результати роботи МКІП на інформаційному фронті.
Санкції
Міністерство продовжує працювати над санкціями проти російських пропагандистів, культурних діячів та громадян рф, які підтримали війну проти України. Наразі МКІП спільно з Радою національної безпеки і оборони України та Секретаріатом Кабінету Міністрів та іншими заінтересованими органами готує новий великий пакет санкцій, до якого має увійти значна кількість росіян.
«Ми так само знаходимося в тісному діалозі з нашими міжнародними партнерами та урядами інших держав, щоб санкції проти російських ЗМІ були застосовані в максимально великій кількості країн. Звісно, часом ми знаходимо «білі плями», саме тому нещодавно звернулися до Швейцарії для того, щоб повноцінні санкції до Russia Today були застосовані в тому числі на території цієї країни», – додав заступник Міністра.
Євроінтеграція
Важливим напрямком роботи Міністерства також залишається євроінтеграція, зокрема втілення в українське законодавство аудіовізуальної директиви ЄС, більшість положень якої знайшли відображення у законопроєкті «Про медіа», який був ухвалений 30 серпня у першому читанні.
«Ми з нетерпінням чекали на перші висновки членів Європейської комісії та Європейського Союзу, і на цей момент їх отримали. На мою експертну точку зору, ці коментарі є достатньо робочими і не надто об’ємними. І прямо зараз у ці дні ми знаходимося спільно з робочою групою та всіма партнерами в діалозі з експертами Єврокомісії та Ради Європи, які ще раніше надали свої висновки для того, щоб зняти всі коментарі та зауваження і в найкоротші терміни ухвалити законопроєкт «Про медіа», – заявив Тарас Шевченко.
Водночас, цей законопроєкт не вичерпує на 100% всі питання, необхідні для повного втілення аудіовізуальної директиви ЄС, оскільки не зачіпає частину, пов’язану із рекламним законодавством.
«Тобто директива ЄС також має невелику кількість положень про рекламу, вони не входять в закон про медіа, тому паралельно напрацьовуються зміни до законодавства про рекламу, щоб адаптувати також цю частину, і таким чином на 100% завершити імплементацію аудіовізуальної директиви ЄС в українське законодавство, виконавши всі вимоги, які стоять перед Україною на шляху до повноправного членства в ЄС», – пояснив заступник Міністра.
Боротьба з наслідками русифікації та тоталітаризму
Продовжує та посилює свою роботу Експертна рада МКІП з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму. Зокрема, 9 листопада відбулося окреме засідання Ради за участі запрошених представників Київської обласної військової адміністрації та Військової адміністрації Києва, присвячене подоланню наслідків русифікації та тоталітаризму у столиці.
«Хоч за останні роки в столиці було багато чого зроблено у цьому напрямку, все ще є незавершені справи. Найбільший акцент під час засідання і в рекомендаціях, які були ухвалені в цю середу, було приділено двом пам’ятникам – Миколі Щорсу на бул. Тараса Шевченка та Миколі Ватутіну у Маріїнському парку. Експертна рада рекомендувала здійснити демонтаж і перенесення цих пам’ятників», – повідомив Тарас Шевченко.
Крім того, було розглянуто питання визначення переліку об’єктів, які також потребують демонтажу, таких як меморіальні таблички, надписи, погруддя, пам’ятники тощо. Окрему увагу на засіданні приділили погруддям російським митцям та письменникам, які знаходяться на станції метро «Університет», а також перейменуванню київських комунальних бібліотек, значна частина з яких досі названа іменами росіян.
«Роль Експертної ради – звертати увагу та підсвічувати. До речі, дуже часто джерелом для обговорення для нас є саме публікації активних громадян, які бачать, знаходять, пишуть про це, і навіть не обов’язково звертаються до нас напряму. Ми це помічаємо і виносимо на державний рівень. Ми чітко бачимо величезний запит українських громадян на перейменування, на знесення пам’ятників, встановлених російським, комуністичним чи імперським діячам», – зазначив Тарас Шевченко.
Медіаграмотність та боротьба з дезінформацією
Розвиток медіаграмотності – ще одна тема, з якою Міністерство продовжує активно працювати. З моменту очолення МКІП Олександром Ткаченком тема медіаграмотності була визначена як одна із пріоритетних в рамках інформаційної політики та інформаційної безпеки. Зокрема, у рамках Всесвітнього тижня з медіаграмотності було проведено Національний тест, який розпочали більш ніж 32 тисячі українців, понад 17 тисяч змогли його завершити.
Також продовжує роботу Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки МКІП. Під час осіннього періоду, окрім загальних задач, які постійно виконує Центр, значний акцент було приділено освітнім проєктам: роботі з напрацюванням спеціальних курсів для держслужбовців, які б отримали статус офіційного підвищення кваліфікації, та проведенню тренінгів в рамках Школи з боротьби із дезінформацією, в першу чергу для держслужбовців.
Іномовлення
«Поширення достовірної інформації на громадян рф – одне із найважливіших завдань на інформаційному фронті. Під час Другої світової війни Великобританія також працювала з німецькомовною аудиторією, намагаючись поширювати інформацію на ворожу країну. Те, що ми робимо це успішно саме на росію – це, я переконаний, правильно, ефективно і надзвичайно доречно», – наголосив Тарас Шевченко, додавши, що потреба в англомовній інформації безперечно також існує.
За його словами, сумарна кількість переглядів російськомовного контенту марафону FREEDOM за весь час роботи телеканалу з березня перетнула позначку у 4 млрд.
«Частка росіян – 52%, на другому місці Казахстан. Тобто це точно не канал, який робиться для української аудиторії, як часто намагаються це викривлено подати. Російськомовне іномовлення робилося завжди, і, як на мене, під час війни воно ще більш важливе», – резюмував заступник Міністра.
