Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики поповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України 5 новими позиціями. Серед нових елементів – Традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області. Відповідний наказ 12 липня 2023 року підписав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.
Носіями цього елемента нематеріальної культурної спадщини є громада села Белелуя, молодь села із трьох кутів Соківна, Берестів, Великий Кут. В кожному з них є своя Маланка, яка безпосередньо бере участь в святкуванні та об’єднані навколо народного аматорського фольклорно- етнографічного колективу.
Так, у переддень Нового року за старим стилем, 13 січня, зранку учасники маланкування сходяться до господи Маланки. Це велика честь для господарів цієї хати. Коли всі учасники у зборі, починається похід вулицями села. Попереду йдуть Маланка з Газдою, за ними всі інші персонажі. Дійство супроводжується колядками. Маланка із Газдою та старшим парубоцтвом насамперед йдуть на цвинтар до хлопців, що померли нежонатими, моляться, ставлять свічки, віночки, а потім йдуть до священика – отримати від нього благословення, та до старости села.
Згодом всі три Маланки зустрічаються в центрі села біля річки Белелуйки. Обмінюються привітаннями і вирушають на стадіон, де відбувається традиційне змагання, по місцевому називається «борінка» від слова боротися між маланкуючими. Завдання полягає в тому, щоб покласти на лопатки. У цих своєрідних змаганнях беруть участь Ведмеді, Чорти з трьох кутів села: Соківна, Берестів, Великий Кут. Котрий із кутів виграв той влаштовує загальносільські святкування. Це дуже почесно. А вже після цього кожна Маланка у супроводі колядників іде маланкувати на свій кут села.
Маланкуючі обходять тільки ті хати, де є дівчата, незалежно від віку. Старший парубок найперше веде Маланку до своєї дівчини, може бути й на друге село. Частину замаланкованих грошей парубоцтво віддає на потребу церкви.
Традиційна Белелуйська Маланка відіграє велику роль у формуванні ідентичності, зміцнює духовний зв’язок поколінь, дає можливість закарбувати культурну пам’ять для майбутніх поколінь, сприяє соціальній злагоді та миру в громаді.
