Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

Три нові елементи включені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України 3 нових елементи.

Відповідний наказ 25 липня 2022 року підписав Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Відтак, новими елементами нематеріальної культурної спадщини України є:

  • «Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»; 

  • «Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»; 

  • «Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».

Таким чином нині Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України має 50 елементів.

«Сьогодні Національний перелік поповнився трьома новими елементами, що представляють українську культуру в її багатому розмаїтті, презентуючи як українське традиційне ремесло, так і традиційні страви кримськотатарського та угорського народів. Утім, найголовніше, що це ще одне свідчення життя і розвитку української культури та українських громад навіть попри війну», – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. 

Довідково про нові елементи: 

«Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»:

Соломоплетіння було поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян  ще у 30-40 рр. минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі  й встановлювали  на покуті  у Святвечір.  

Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Якович Коптюк  (1916 року народження із села Кустичі). 

У солом’яних виробах майстрів Турійщини зашифровані традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу.  У доробках: різдвяні павуки, іграшки, янголи, тварини, прикраси, сумки, капелюхи.  Тут своя символіка: коло – безперервний зв’язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронці, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.

«Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»:

Традиційний варіант виготовлення цих страв зберігається i передається з покоління в покоління практично в кожній кримськотатарській сім’ї.

Останні роки кримські татари активно поширюють чібереки та янтики в різних регіонах континентальної України, готуючи страву в кафе та ресторанах. У закладах громадського харчування готують як жінки, так i чоловіки молодого та середнього віку.

Чіберек (çiberek  утворюється  поєднанням слів «çiy» – сирої, «börek» – м’ясна м’якоть). Це пиріжок з м’ясним фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою «чебурек».

Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Утім, головна відмінність між стравами полягає у способі приготування.

«Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».

Леквар, лекварь – традиційне закарпатське сливове повидло, дуже густе, оскільки цілий день (і часто ще й ніч) його варять у мідних казанах чи тазиках на відкритому вогні до темно-синього, майже чорного кольору. 

Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлят. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема, підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов’язаних з травленням.

 

Вас може зацікавити

Артисти ХНАТОБ повернулися до Харкова з гуманітарного туру

Артисти ХНАТОБ повернулися до Харкова з гуманітарного туру

Стартував конкурсний добір на посаду виконавчого директора Українського культурного фонду

Стартував конкурсний добір на посаду виконавчого директора Українського культурного фонду