Сьогодні, 2 травня, в пресцентрі Укрінформу відбувся круглий стіл «Рашизм — розпізнати, зупинити, засудити». Захід присвячений річниці з ухвалення Верховною Радою постанови «Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад і практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких», яка, зокрема, запровадила в політичному обігу поняття «рашизм».
До круглого столу долучився заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.
«2 травня — символічна дата: рівно рік тому Верховна Рада зафіксувала термін «рашизм», який ще тоді був предметом дискусій. Є переваги та недоліки вживання саме цього терміну, однак, оскільки в постанові йдеться про засудження засад і практик ідеології рашизму, то наше Міністерство та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки застосовують саме його. Тож ми маємо визначитися із термінологією, оскільки на міжнародній арені необхідно просувати не лише факти про події, а й сенси, чому відбувається геноцид, чому росія намагається знищити Україну та все українське», — сказав він.
Під час заходу презентували брошуру «Рашизм — це…» з обґрунтуванням цього явища. Рашизм — це квазіідеологія, споріднена з сталінізмом і нацизмом, яку навʼязує своєму населенню російський тоталітарний режим. Його ознаками є мілітаризм, культ особи лідера, самозвеличення, насильницьке пригнічення і заперечення існування інших народів, нав’язування їм російської мови.
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної політики Микита Потураєв констатував, що досі немає чіткого розмежування між «рашизмом» та «рускім міром», а також не визначено їхнє співвідношення.
«Ознаки фашизму, згідно з класифікацією Умберто Еко, були притаманні російському режиму ще в 2014 році. Наразі йдеться вже про нацизм. Ми маємо докази злочинного та антилюдського характеру режиму росії. Водночас нам важливо напрацювати чітку термінологію щодо цього та ґрунтовну доказову базу, аби донести це світовій спільноті. Необхідно, аби такі круглі столи були всією Європою, об’єднували наших та іноземних науковців», — сказав він.
Зі свого боку, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що термін «рашизм» вже з’являвся в міжнародних документах. Зокрема, протягом минулого року його використало НАТО в резолюції, що аргументувала геноцидні дії росії стосовно зернового коридору. У червні 2023 року ПАРЄ також згадувала «рашизм» як систему ідеології режиму путіна в резолюції, що стосувалася мирного плану, а в грудні — ОБСЄ в контексті заклику створити міжнародний трибунал.
«Нам важливо визначитися, як ми далі рухаємо цю тему та фіксуємо розуміння російської ідеології не лише в Україні, а й за кордоном», — наголосив Ярослав Юрчишин.
Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей зауважив, що головним провідником ідеї «рашизму» є медіа рф, оскільки вони транслюють державну політику росії.
