Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

В умовах війни медіаграмотність повинна стати необхідним і обов’язковим елементом повсякденного життя

Розвиток медіаграмотності серед українців є одним зі стратегічно важливих завдань, над яким працює Міністерство культури та інформаційної політики України разом з іншими державними інституціями, громадськими організаціями та партнерами.

Під час міжнародної експертної конференції «Медіаграмотність у час війни: нові виклики та трансформації», міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко наголосив, що медіаграмотність має стати базовою навичкою українців в умовах повномасштабної війни з росією.

«Війна показала, що, якби у нас медіаграмотність розвивалася тими темпами, якими ми всі хочемо, набагато менше часу довелося б витрачати на спростування фейків та маніпуляцій. Я радий, що під час війни ми повертаємося до цієї теми. Багато сьогодні робить наш проєкт «Фільтр» у співпраці з нашими колегами з різних НДО. Я думаю, що саме ця війна наголошує на тому, наскільки важливим є необхідність обміну досвідом для того, щоб медіаграмотність стала необхідним і обов’язковим елементом нашого повсякденного життя. Не тільки в школах і університетах, але і для дорослого покоління», – зазначив Олександр Ткаченко.

За словами заступника міністра культури та інформаційної політики Тараса Шевченка, МКІП визначило медіаграмотність як пріоритетний напрямок з початком каденції Олександра Ткаченка у 2020 році. За цей час були реалізовані такі ініціативи як Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» та Центр стратегічної комунікації та безпеки, які нині виконують важливі функції на інформаційному фронті.

«Головне питання – інтеграція медіаграмотності в систему національної безпеки. Можливо, під час війни більший акцент йде на безпосередні задачі тут і зараз, і трошки менше на стратегічні напрямки, які стосуються довгострокових проєктів. Медіаграмотність є працюючою історією, коли вона довгострокова», – додав Тарас Шевченко.

У обговоренні також взяли участь:

Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»;

Валерія Ковтун, керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр»;

Ґунта Слоґа, виконавча директорка Балтійського центру розвитку ЗМІ (BCME);

Dr. Солвіта Деніса-Лієпнієце, доцент Відземської вищої школи прикладних наук, радник директора Балтійського центру розвитку ЗМІ;

Лео Пеккала, заступник директора Фінського Аудіовізуального Інституту, керівник департаменту медіаосвіти та аудіовізуальних медіа;

Немо Хернстрьом, керівник напряму стратегічних комунікацій у шведському Агентстві психологічного захисту;

Дарія Зарівна, радниця з питань комунікацій голови Офісу президента України;

Оксана Майдан, заступниця директорки Internews Network;

Тетяна Карась, старша менеджерка проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» IREX

Ірина Баран, координаторка проектів Deutsche Welle Akademie в Україні;

Cергій Прокопенко, СЕО Gwara media; 

Лаурі Палса, старший радник у Фінському Аудіовізуальному Інституті;

Раїса Євтушенко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України;

Оксана Волошенюк, менеджерка медіаосвітніх програм Академії Української Преси;

Ваня Чубукін, керівник програми суспільного розвитку Української академії лідерства;

Ганна Красноступ, директорка Директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП;

Ольга Козел, переможниця всеукраїнського учнівського конкурсу «Репортер»;

Джеймі Ангус, екс-директор відділу новин всесвітньої служби BBC;

Роман Кульчинський, головний редактор та співзасновник видання Texty.org.ua;

Євген Федченко, засновник StopFake, директор Могилянської школи журналістики;

Ангеліна Карякіна, головна редакторка новин Суспільного;

Вадим Міський, програмний директор «Детектор медіа»;

Дмитро Кошельник, шеф-редактор Vector.

Організатор конференції: «Український інститут медіа та комунікації» в партнерстві з Балтійським центром розвитку ЗМІ (BCME), Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр». Захід відбувся за фінансової підтримки Black Sea Trust, проекту Німецького фонду Маршалла США та Європейського Союзу.

Вас може зацікавити

Відтепер традиція дзвонарства у Львові серед Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Відтепер традиція дзвонарства у Львові серед Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Держкомтелерадіо продовжує здійснювати заходи щодо недопущення на український книжковий ринок видавничої продукції держави-агресора

Держкомтелерадіо продовжує здійснювати заходи щодо недопущення на український книжковий ринок видавничої продукції держави-агресора