Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

Відтепер традиція гуцульського художнього дереворізьблення серед Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію гуцульського художнього дереворізьблення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Відповідний наказ 12 липня 2023 року підписав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. 

Гуцульська різьба по дереву вирізняється серед багатьох видів різьби. Її характерна ознака – поєднання плоско-рельєфної та контурної різьби. Фон – фактурний або вибраний. Вони суттєво вирізняються за технологічними ознаками з поміж технік різьби інших регіонів. Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних (під кутом 45-60 градусів) ліній. 

Багато елементів та мотивів мають назви співзвучні з місцевою природою і побутом горян – «смерічки», «бесаги», «копанка», «неглибока криниця», «бані», «ментелі», «тарниця», «плаїки», «кочета», «кривулька», «зубці», «головкате», «Ільчасте письмо» і багато інших. Це свідчить про те, що і форма, і назва мають регіональне звучання. 

У гуцульській різьбі кожен елемент чи мотив виділяється на фоні обрамленням вибраного фону чи контурною «фучковою» лінією. Для досягнення кращого звучання різьби вибраний фон здебільшого роблять фактурним вибиванням точкових цяток на вибраному полі. Такий спосіб різьби застосовується тільки на Гуцульщині. 

Ще однією характерною особливістю гуцульського художнього дереворізьблення є поєднання сухої різьби з техніками інкрустації кольоровими металами, пацьорками, перламутром та інтарсією різними породами дерев. Така вишукана святкова оздоба застосовувалась у виробах широкого призначення – ужиткового, інтер’єрного, сакрального, сувенірного. Гуцульські майстри досягли неймовірної майстерності та художньої виразності. Найбільш популярними є такі орнаментальні мотиви інкрустації: «зубці», «калачики», «квадрати», «дуги», «ромби», «ментелі», «шнурочок», «круглі», «віконці», «трилисник», «сльозки», «лелеки», «бані», «кучері», «заячі вушка», «тарниці», «фасульки» («огірочки»), «маки з трикутниками», «рачки». 

Окрім посуду, домашньої утварі, меблів, атрибутів особистого користування важливими є твори сакрального мистецтва. Це придорожні хрести, ікони, іконостаси та різноманітні церковні ритуальні речі – хрести, чаші, свічники, оправи для церковних книг, а також звичаєві, обрядові предмети: великодні кошики – пасківники, дерев’яні писанки, весільні таці тощо, народні музичні інструменти: скрипки, цимбали сопілки, роги, трембіти та інші. Вироби такого призначення мають давню історію, оскільки виготовлялися із зародженням вірувань та глибоких традицій на Гуцульщині. Кожен майстер починав її з молитви й з великої пошани до дерева, яке горяни обожнюють і сьогодні. Таким чином зародилась та розвивається велика історія гуцульського дереворізьблення.

Вас може зацікавити

«Героям Слава»: «Мистецька ФОРТЕЦЯ» посприяла показу документальної стрічки Бернара-Анрі Леві у Харкові

«Героям Слава»: «Мистецька ФОРТЕЦЯ» посприяла показу документальної стрічки Бернара-Анрі Леві у Харкові

Ростислав Карандєєв презентував розроблений МКІП законопроєкт про меценатство у сфері культури 

Ростислав Карандєєв презентував розроблений МКІП законопроєкт про меценатство у сфері культури