Відповідно до статті 50 Закону України «Про освіту» на той час Міністерство культури України як орган держаної влади, який має у своєму підпорядкуванні заклади освіти розробило і затвердило Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури (наказ від 12.07.2018 № 628), яке повністю відповідає новим підходам до оцінювання якості та результативності роботи педагогічних працівників.
Однак, ніщо не стоїть на місці і за ці три роки з’явилися нові акти законодавства, які вимагають приведення окремих норм цього положення у відповідність до них. Зокрема, це:
набуття чинності законами України «Про фахову передвищу освіту» та «Про повну загальну середню освіту», де змінено назви закладів спеціалізованої мистецької освіти (фахових мистецьких коледжів та мистецьких ліцеїв);
введення в дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», яким визначені правила організації проходження підвищення кваліфікації та вимоги для його обсягу для різних категорій педправцівників;
створення Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) як центрального органу виконавчої влади, який відповідає за реалізацію державної політики у сфері мистецької освіти.
Практика застосування Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури у 2018-2020 роках показала, що ті мистецькі школи, ліцеї, коледжі та органи управління, які під час проведення атестації повністю дотримувалися норм Положення, досягли успіху і практично не мали суттєвих зауважень до документа. Разом з тим, застосування Положення виявило деякі питання, які потребували уточнення або врегулювання, а подекуди спрощення атестаційної процедури. Це стосується і занепокоєння педагогічних працівників, які ще не проходили атестацію за новими критеріями, щодо застосування допоміжних матеріалів для підготовки документів до атестації, а також пересторогу керівників закладів та управлінців у частині впливу на результати атестації окремих педпрацівників та обсягів роботи під час проведення атестаційних процедур. Викликали занепокоєння професійної спільноти і численні довідки, які нібито треба було збирати педагогічним працівникам як підтвердження своїх досягнень.
Вислухавши всі скарги на незручності певних норм Положення та пропозиції до нього, а також з метою залучення широкого кола професійної спільноти до формування змін МКІП звернулося до структурних підрозділів у сфері культури обласних та Київської міської державних адміністрацій з пропозицією зібрати та узагальнити всі наявні пропозиції, а також висловити власну, управлінську позицію щодо них. Адже мають бути узгоджені різні точки зору усіх залучених до зазначеної процедури (зацікавлених) сторін. Після подання матеріалів протягом п’яти місяців 2020 року з делегованими органами управління уповноваженими від областей та м. Києва особи, до функцій яких належить організація і проведення атестаційних процедур, представники Держмистецтв та МКІП узгоджували надані пропозиції. Загалом протягом серпня-грудня 2020 року було проведено ряд засідань цієї робочої групи, онлайн-консультацій, очних зустрічей, де були розглянуті всі пропозиції, які надійшли від областей та м. Києва. Також було проведено окрему онлайн зустріч з усіма представниками «Всеукраїнської ради директорів закладів початкової мистецької освіти», які мали бажання висловити свою думку щодо змін. Рішення щодо включення тих чи інших змін до проєкту акта приймалося після представлення та обговорення окремих позицій шляхом голосування. Результатом цього процесу і став проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства культури України від 12.07.2018 № 628», який з 28 грудня 2020 року до 20 січня 2021 року був оприлюднений для громадського обговорення на офіційному сайти Міністерства. Після завершення строку приймання пропозицій, який на прохання окремих представників галузі було продовжено на 10 днів, були опрацьовані та включені усі конкретні та обґрунтовані пропозиції. Таким чином, МКІП спільно з Держмистецтв максимально врахували всі можливі зауваження та пропозиції, в тому числі і шляхом досягнення консенсусу між членами робочої групи та іншими представниками професійної спільноти.
Тож основні зміни, закладені в напрацьованому проекті, передбачають:
- приведення у відповідність до постанови Уряду № 800 вимог до підвищення кваліфікації педпрацівників як однієї з умов проходження атестації. При цьому пропонується поступове збільшення кількості годин підвищення, достатньої для атестації. Не зважаючи на те, що в 2020 –му році мінімальною кількістю годин вже було визначено 60 годин, ця норма повторюється і для тих, хто атестуватиметься у 2021 році. У подальшому цей обсяг буде збільшуватися щороку на 30 годин, щоб у 2023 році вийти на норматив 120-ти годин обов’язкового підвищення кваліфікації за міжатестаційний період;
- продовження термінів проведення атестації відповідно до 5 листопада (для закладів та установ), строк підготовки атестаційних листів і надсилання протоколів до закладів для органів управління збільшено від 7 до 15 днів, щоб атестаційні комісії мали більше часу на оформлення документів і не порушували визначені строки;
- тепер педагогічний працівник за бажанням може подавати документи в паперовому вигляді, не скануючи їх, без обов’язкового надсилання електронної версії, хоча можливість електронного подання документів зберігається, особливо в випадках, коли подання здійснюється в комісію при органі управління;
- у містах, які мають у підпорядкуванні 20 і більше шкіл можуть створюватися атестаційні комісії, які матимуть ті самі повноваження, що і обласні комісії, тільки будуть їх реалізовувати виключно до підпорядкованих закладів. Це сприятиме «розвантаженню» обласних комісій та надання можливості органам управління, які мають значний управлінський та професійний потенціал, брати участь у атестаційних процедурах;
- замість видавати довідки, керівники закладів та установ будуть надавати педагогічним працівникам характеристики, які мають містити певну інформацію про показники їх діяльності, що стосується виконання ними професійних обов’язків за посадами. Зазначена пропозиція було погоджена на особисте прохання директора Полтавського обласного методичного центру Л.В.Богодистої;
- усунуто колізію щодо строків підвищення окладів за результатами атестації і встановлено, що таке підвищення і, відповідно, оплата праці здійснюється відповідно до спеціального законодавства, яке регулює питання оплати праці, оскільки Положення про атестацію не є актом, яке регулює питання оплати праці;
- революційною нормою цього положення є те, що у разі його прийняття випускники закладів вищої освіти, які працюють в мистецьких школах та здобули ступінь бакалавра або молодшого бакалавра,матимутьправо атестуватися з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічного звання «старший викладач». Ця ініціатива Міністерства сприятиме залученню молодих фахівців до викладацької діяльності в мистецьких школах. Разом з тим, ця норма стосуватиметься виключно педагогічних працівників мистецьких шкіл, оскільки викладачами мистецьких ліцеїв та фахових мистецьких коледжів відповідно до спеціальних законів можуть бути виключно особи, які мають ступінь магістра (або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста);
- у критеріях на відповідність посаді вилучений показник відвідування засідань педагогічних рад, а показник наявності конфліктів замінений на упередження відповідно до законодавства фактів булінгу;
- критерії відповідності посадам, кваліфікаційним категоріям та педагогічним званням тепер практично не містять відсоткових показників і у листі самоаналізу вилучена позиція щодо балів. Хоча застосовувати шаблони в форматі Excel не було обов’язковим, а лише допомагало оформлювати лист самоаналізу для уникнення підрахунків у ручному режимі, тепер потреба в такій допомозі відпала;
- критерії розподілені між категоріями таким чином, що педагогічному працівнику, який претендуватиме на кожну наступну кваліфікаційну категорію, треба буде виконати всього один новий критерій. При цьому для отримання вищої кваліфікаційної категорії педагогічний працівник зможе вибрати для виконання один із запропонованого переліку критерій, який йому найбільше підходить (у тому числі, одним з критеріїв є наявність у педпрацівника вченого ступеня або звання);
- для присвоєння педагогічного звання «старший викладач» теж визначено перелік критеріїв, з яких педпрацівник повинен на власний розсуд вибрати три;
- за ініціативою учасників робочої групи були удосконалені критерії і для концертмейстерів і передбачено, що всі дані щодо досягнення концертмейстерами визначених досягнень будуть формуватися на засіданнях відповідного відділу або методичного об’єднання для уникнення суб’єктивності оцінювання.
Таким чином, зміни значно вдосконалюють якість оцінювання роботи педагогічних працівників, спрощують атестаційні процедури і були підтримані переважною більшістю, а подекуди і всіма учасниками обговорення. Тож можна сміливо сказати, що наразі була взята до уваги, опрацьована і максимально, де це було можливо, врахована кожна надіслана пропозиція.
Дякуємо усім, хто долучився до підготовки цих змін.
Якщо ми хочемо ці зміни впровадити вже в 2021-му році, їх необхідно затвердити якомога швидше.