...
Ключовими пріоритетами МКІП у сфері європейської інтеграції визначено:
- Приведення у відповідність з правом ЄС правил та стандартів надання аудіовізуальних медіапослуг;
- Створення умов для забезпечення реалізації прав населення на доступні та якісні культурні послуги у контексті реформи децентралізації;
- Підвищення ефективності охорони, збереження та управління культурною спадщиною.
Основними завданнями України у сфері європейської інтеграції в секторі культури і креативних індустрій є створення умов для активного залучення України до загальноєвропейських культурних процесів, просування європейських цінностей та європейського порядку денного в українському суспільстві, зміцнення культурних зв’язків з країнами Європейського Союзу.
Участь України у програмі ЄС «Креативна Європа» з 2016 року, приєднання до Європейського Фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (EURIMAGES) у 2020 році та до Розширеної часткової угоди про культурні маршрути у 2021 році є важливими чинниками розвитку більш динамічного і спроможного вітчизняного сектору культури і креативних індустрій завдяки розширенню мереж співпраці між професіоналами, заохоченню творчих обмінів та обміну досвідом успішного партнерства у міжнародних проектах, посиленню впливу культури на інші сфери. Ці кроки спрямовані на практичну реалізацію положень Угоди про асоціацію з ЄС щодо співпраці у рамках відповідних міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО та Ради Європи, з метою розвитку культурного розмаїття, збереження і оцінки культурної та історичної спадщини, просування аудіовізуальної галузі в Європі, а також сприяння мобільності митців та творів мистецтва, покращення взаєморозуміння та розширення культурних обмінів.
З метою реалізації стратегічного курсу на набуття повноправного членства у Європейському Союзі шляхом подальшого розвитку секторальної інтеграції України з ЄС у тому числі через активне співробітництво у сфері культури 12 жовтня 2021 році укладено Угоду між Україною та ЄС про участь України у програмі ЄС «Креативна Європа». Угода була ратифікована відповідним Законом від 15 грудня 2021 року №1963-IX. Програма «Креативна Європа» спрямована на підтримку та посилення конкурентоспроможності європейського культурного, креативного та аудіовізуального секторів, а також розвиток та просування культурного та мовного розмаїття й збереження культурної спадщини країн Європи.
У 2021 році стартував проект EU4Culture для країн Східного партнерства, який фінансується ЄС і реалізується консорціумом на чолі з Goethe-Institut. Метою проекту є допомога обраним містам в розробленні та реалізації Стратегії розвитку культури, керуючись підходом проекту «Культурні столиці Європи». Проект підтримує посилення ролі культури як рушійної сили економічного розвитку, сприяє вдосконаленню місцевого самоврядування в секторі культури. За результатами попереднього етапу відбору 3 українських міста, Вінниця, Полтава та Рівне, було обрано для надання грантів ЄС в розмірі 30 тис. євро для створення власних стратегій розвитку.
Прийнято Закон України від 16.02.2021 №1235-IX «Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про культурні маршрути», сторонами якої є 35 країн, а партнерами – Європейський Союз та Світова туристична організація (UNWTO). Розширена часткова угода про культурні маршрути сприяє розробці та промоції концепції культурних маршрутів у всіх її аспектах, вона спрямована на формування спільного культурного простору Європи шляхом популяризації європейської ідентичності та приналежності через обізнаність про культурну спадщину Європи, розвиток мереж співпраці, промоцію якісного та сталого транскордонного туризму.
У 2020 році Україна завершила процедуру приєднання до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (EURIMAGES ). Окрім очевидних фінансових переваг участь у Фонді означає входження на правах повноправного члена у європейські мережі співпраці професіоналів кіноіндустрії, підвищення професійного рівня суб’єктів українського кіновиробнитцва, збільшення кількості якісних українських кінопроектів, збільшення обсягу українських фільмів у міжнародному прокаті. Успіхом першого року участі України в якості повноправного члена Фонду є підтримка від EURIMAGES міноритарного ко-продукційного проекту з Італією «Тривала втеча» (на суму 180 тис. євро.), а також двох мажоритарних проектів – «Спас» (ко-продукція з Чехією та Хорватією) та «Носоріг» (ко-продукція з Німеччиною та Польщею) на загальну суму 395 тис. євро.
З метою заохочення спільного кінематографічного виробництва у 2021 році підписано Конвенцію Ради Європи про спільне кінематографічне виробництво (переглянута), яка передбачає перегляд положень Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво (1992 року) з урахуванням технологічної та економічної еволюції кіноіндустрії. Приєднання України до Конвенції створює сприятливі умови для розширення участі України в Європейському фонді підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів EURIMAGES, збільшення обсягів спільного кіновиробництва, розширення доступу до міжнародних ринків для української кіноіндустрії та підвищенню рівня представлення України на міжнародних кінофестивалях і платформах.
Україна бере участь у спільному проекті Європейського Союзу та Ради Європи «Дні європейської спадщини» (EHD), в рамках якого щороку у вересні проходять понад 70 000 заходів в усіх країнах, які підписали Європейську культурну конвенцію. Загальноєвропейський характер подій сприяє об’єднанню громадян в європейському вимірі та акцентує увагу на цінності культурної спадщини.
Для зміцнення культурних зв’язків з Європейським Союзом Україна прагне збільшити свою участь у програмах та ініціативах ЄС у секторах культури, культурної спадщини та креативних індустрій. Зокрема, у статусі держави-кандидата у члени ЄС Україна має намір стати учасником ініціативи «Культурні столиці Європи».
Відповідно до статті 440 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна докладає необхідних зусиль задля розвитку постійного діалогу у галузі культури з метою сприяння взаємного розвитку культурної індустрії в Україні та ЄС.
Створення та забезпечення діяльності інституцій, таких як Український культурний фонд (інституції, яка надає рівний доступ на конкурсній основі до державної підтримки культурних проектів організаціям не залежно від форм власності ) та Інститут книги (інституції для розвитку української книговидавничої індустрії та промоції читання), імплементація заходів з розвитку і промоції креативних індустрій, реформування системи забезпечення населення культурними послугами на місцевому рівні у рамках реформи децентралізації – ці кроки мають позитивний вплив на розвиток більш динамічного, спроможного і розмаїтого сектору культури та креативних індустрій, забезпечуючи рівний доступ до засобів самовираження та поширення відповідно до положень Конвенції про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження.
Створено правові умови для розвитку креативних індустрій в Україні (термін «креативні індустрії» введено в нормативно – правове поле шляхом прийняття відповідного закону; визначено види економічної діяльності, які належать до креативних індустрій).
Розпорядженням КМУ від 15.12.2021 № 1677-р схвалено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми розвитку народних художніх промислів на 2022-2025 роки, яка передбачає створення умов для розвитку народних художніх промислів як сектору креативних індустрій, збереження та передача унікальних виробничих технологій і художніх технік, підвищення інвестиційної та туристичної привабливості регіонів традиційного розміщення осередків народних художніх промислів, розкриття економічного і соціального потенціалу народних художніх промислів. Також постановою КМУ 19.05.2021 № 501 «Про утворення Ради з розвитку креативної економіки» утворено консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України для вивчення проблемних питань розвитку креативних індустрій та креативної економіки, а також налагодження прямого діалогу у форматі «влада-бізнес».
У рамках секторальної децентралізації з метою створення умов для забезпечення реалізації прав населення на доступні та якісні культурні послуги прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг», який передбачає якісну модернізацію базової мережі закладів культури з враховуванням потреби жителів відповідної територіальної громади і передбачає запобіжники проти необґрунтованого скорочення базової мережі закладів культури місцевого рівня, вводить до правового поля поняття «культурна послуга», «мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами», «центр культурних послуг». Постановою КМУ від 15 вересня 2021 р. № 970 затверджено нову редакцію Порядку формування базової мережі закладів культури.
За ініціативи МКІП та підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) реалізовано проект «Центри культурних послуг як інструмент згуртованості громади», спрямований на підтримку територіальних громад у створенні власних центрів культурних послуг. За результатами аналізу соціологічних досліджень, проведених у громадах-учасницях проекту, здійснено архітектурне моделювання трьох уніфікованих (базова, оптимальна, розширена) моделей центрів культурних послуг. Опис цих моделей та відповідні методичні рекомендації були надіслані обласним і Київській міській державним адміністраціям.
Також у співпраці з Goethe-Institut в Україні та в рамках програми ЄС “House of Europe” у 2021 році реалізовано другий цикл освітньо-тренінгової програми Академія культурного лідера», покликаної сприяти створенню спроможних та ефективних команд в ОТГ, які набудуть необхідних знань та навичок для реалізації суспільно важливих культурних проектів.
Важливим компонентом реформи системи забезпечення населення культурними послугами є впровадження нових підходів до фінансування сфери культури, покликаних змінити тенденцію до зниження частки видатків місцевих бюджетів на сферу культури, диверсифікувати фінансові інструменти (у тому числі % на культуру в Державному фонді регіонального розвитку) та стимулювати розвиток механізмів державно-приватного партнерства для реалізації інвестиційних проектів у сфері культури. Розпорядженням КМУ від 05.01.2021 №1-р затверджено План заходів щодо реалізації Концепції реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами. У липні 2021 року ВРУ прийнято за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 4692 від 01.02.2021), яким передбачається включення центрів культурних послуг до переліку державних культурно-освітніх та театрально-видовищних програм, які можуть фінансуватися за рахунок видатків з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
Культура спадщина України є невід’ємною частиною загальноєвропейської культурної спадщини. Україна докладає зусиль для її належного збереження, охорони і промоції.
З метою врегулювання питань забудови території пам’яток, зон охорони, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини та покращення якості надання адміністративних та інших послуг у сфері охорони культурної спадщини, забезпечення прозорості адміністрування у сфері охорони культурної спадщини розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові».
Одним з пріоритетних завдань, визначених Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, затвердженим постановою КМУ від 25.10.2017 р. № 1106, є впровадження Національної платформи культурної спадщини і культурних цінностей в електронному вигляді та забезпечення її інтероперабельності з відповідними європейськими і міжнародними базами даних (Європеана, міжнародні системи обміну інформацією про експортні обмеження щодо культурних цінностей, бази Інтерполу тощо).
У 2021 році завершено І-й етап (електронне декларування даних) створення Єдиного цифрового реєстру нерухомої культурної спадщини. Після проходження двоетапної верифікації даних Єдиний цифровий реєстр нерухомої спадщини буде доступним для взаємодії з такими системами, як E-construction, Держгеокадастр та іншими держреєстрами, що дозволить спростити процедуру надання адміністративних послуг, оперативно реагувати на правопорушення стосовно культурної спадщини та забезпечити прозорі та ефективні процеси в сфері охорони культурної спадщини.
У контексті прийняття в 2019 році Регламенту (ЄС) №2019/880 щодо запровадження централізованої електронної системи контролю за імпортом культурних товарів ЄС до 2025 року у 2020 році Україна звернулася з офіційним запитом до Єврокомісії з висловленням заінтересованості у співпраці з ЄС в рамках реалізації цього регламенту. Зокрема, наголошувалось на важливості узгодження процедур видачі та уніфікації формуляра свідоцтва на право вивезення /тимчасового вивезення культурних цінностей. Для України є актуальним запровадження системи видачі свідоцтва в електронному вигляд (наразі це здійснюється в обмеженому вигляді в системі «Єдине вікно» Держмитслужби), а також налагодження взаємодії з країнами-членами ЄС в питаннях протидії незаконному переміщенню культурних цінностей (враховуючи факти незаконного вивезення культурних цінностей з тимчасово окупованих територій України, а також протизаконні археологічні роботи на цих територіях).
Україна звернулася з офіційним листом до Європейської комісії з проханням сприяти в наданні термінової гуманітарної допомоги для захисту об’єктів культурної спадщини в умовах війни. Перелік потреб включає в себе пакувальні матеріали, засоби протипожежної безпеки тощо. Вже отримано пропозиції від урядів деяких країн (Італія і Норвегія) щодо надання гуманітарної допомоги для захисту культурної спадщини. Європейська комісія надає сприяння у поширенні інформації серед країн-членів ЄС про існуючі потреби для захисту культурної спадщини.
Україна звернулась до відповідних міжнародних організацій та їхніх робочих органів, які мають повноваження в сфері культури, із закликом призупинити членство рф. Крім того, Україна неодноразово зверталася до Європейської комісії щодо запровадження санкцій проти російських телеканалів і окремих осіб, які беруть участь у виробництві та поширенні російської воєнної пропаганди. Україна вдячна за останній пакет санкцій ЄС, який містить заборону ретрансляції трьох великих російських пропагандистських телеканалів.
Україна продовжує вживати заходів з метою поступового наближення національного законодавства до міжнародних стандартів та права ЄС у сфері аудіовізуальної політики, як це передбачено в Угоді про асоціацію, також у Висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі від 17 червня 2022 року.
Розроблено та зареєстровано проект Закону «Про медіа» (реєстр. № 2693-д від 02.07.2020). Законопроект спрямований на виконання зобов’язань відповідно до статті 397 глави 15 «Політика з питань аудіовізуальної галузі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та додатку XXXVIІ до Угоди щодо поступового наближення національного законодавства до права та нормативно-правової бази ЄС з питань аудіовізуальної галузі (Європейської Конвенції про транскордонне телебачення та Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги).
Законопроект передбачає запровадження оновленого комплексу правових норм у галузі аудіовізуальних медіа, який би відповідав європейським стандартам та сучасному рівню розвитку технологій та медіа ринку, спростив державне регулювання галузі, визначив ефективні та сучасні засади захисту прав споживачів на вільне отримання інформації, а також законні механізми визначення і обмеження шкідливого контенту.
Прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення» від 17.06.2021 №1556-IX, що спрямований на вдосконалення процедури призначення та припинення повноважень членів Національної ради з метою забезпечення принципу незалежності та створення ефективних і прозорих механізмів діяльності державного регулятора у відповідності з нормами Директиви Європейського Парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, в частині забезпечення незалежності державного регулятора в сфері телерадіомовлення.
Прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України депутатськими фракціями і групами» від 02.02.2021 № 1166-IX з метою забезпечення незалежності суспільного мовлення у відповідності з рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(96)10 “Про гарантії незалежності громадського телерадіомовлення”, Рекомендації CM/Rec(2012)1 щодо управління суспільними засобами масової інформації.
Прийнято постанову КМУ «Про внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги» від 20.10.2021 №1154, метою якої є визначення нової формули для ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, порядку сплати при переоформленні ліцензії у зв’язку із переходом від аналогового до цифрового (багатоканального) мовлення, забезпечення інформаційних потреб суспільства, що проживає у населених пунктах, на території яких здійснювалась антитерористична операція, в адміністративно-територіальних одиницях, що межують з Автономною Республікою Крим, в районах, що межують з рф, а також залучення провайдерів програмної послуги, що використовують технологію ОТТ, до ліцензування їх діяльності.
У рамках спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для посилення захисту прав людини в Україні» реалізується проект технічної допомоги «Компонент 1: Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні, що спрямований на зміцнення ролі медіа, їхньої свободи та безпеки, а також розбудову Суспільного мовлення як ключових інструментів для досягнення консенсусу та згуртованості в українському суспільстві.
Україна закликає Європейський Союз, країни-членів, цифрові платформи блокувати трансляцію телевізійних та інших каналів, через які поширюється пропаганда рф на території країн-членів ЄС, а також застосувати обмежувальні заходів (санкції) стосовно фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у виробленні та поширенні пропаганди. санкцій, який містить заборону ретрансляції великих російських пропагандистських телеканалів.
Створений відповідно до рішення Ради Національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2022 р. № 152/2022 «Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану» національний цілодобовий інформаційний марафон «Єдині новини #UAразом» покликаний забезпечити необмежений доступ населення до надійного джерела інформації в умовах повномасштабної війни, надаючи інформацію про важливі новини, оголошення гуманітарних коридорів, сигнали про небезпеку, та поширюючи інший соціально важливий контент через телевізійні канали, супутниковий зв’язок, цифрові платформи в мережі Інтернет, мобільний додаток. Марафон транслюється трьома мовами (українська, англійська і російська) і має потенціал охоплення 60 країн Європи, Середньої Азії, Північної Африки, Америки і Західної частини Росії.
Україна продовжує вживати заходів з метою збереження і поваги до культурного розмаїття, захисту прав національних меншин, а також промоції міжкультурного діалогу для згуртованості українського суспільства. З метою зміцнення поваги до прав людини та основоположних свобод, в тому числі прав осіб, які належать до національних меншин, недискримінації осіб, які належать до меншин, і поваги до різноманітності у 2021 році розроблено «Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року», затверджену розпорядженням КМУ від 28.07.2021 № 866-р. Триває робота над розробленням плану заходів з реалізації зазначеної Стратегії.
01.07.2021 прийнято Закон України “Про корінні народи”, який визначає права корінних народів України та особливості їх реалізації. Сформовано Консультаційну Раду з питань реалізації зазначеного Закону, до складу якої увійшли представники корінних народів України та експертного середовища, та у взаємодії з якою розроблено Порядок закріплення правового статусу представницького органу корінного народу та Порядок проведення консультацій органів виконавчої влади з представницькими органами корінних народів.
Реалізовано просвітницький проект «30 років спільнодії, 30 років спільнотворення»: з нагоди 30-річчя Незалежності України для висвітлення історій про те, як у незалежній Україні спільно творили добрі справи люди різної віри та різних етнічних культур, створений. Також реалізовано просвітницький відеопроект «Розкажи про свою віру», покликаний сприяти міжрелігійному та міжконфесійному порозумінню, та проект «Нова бібліотека Софії», (доступний за посиланням), метою якого є сприяння міжкультурному діалогу релігійних та етнічних спільнот України з повагою до гідності кожного.
Підготовлено Об’єднану 24-26 періодичну доповідь України про виконання положень Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та проект національної доповіді Рамкової конвенції про захист національних меншин. Забезпечено експертний супровід і координацію проходження Україною циклу моніторингу за виконанням Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.
Забезпечено представництво України на міжнародних майданчиках та подіях, що стосуються питань національних меншин та корінних народів, зокрема на Постійному форумі ООН з питань корінних народів, Форумі ООН з питань меншин та комітетах Ради Європи (Керівний комітет з антидискримінації, розмаїття та інклюзії (CDADI) та Комітет експертів Ради Європи з питань ромів та кочівників (ADI-ROM).
Активізовано роботу в межах міжурядових двосторонніх комісій із забезпечення прав національних меншин в Україні та актуалізовано нормативну-правову базу діяльності зазначених комісій. Так, прийнято постанову КМУ від 26.08.2021 №900 «Питання Української частини Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин», постанову КМУ від 21.07.2021 №742 «Питання Української частини Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин», постанову КМУ від 26.08.2021 № 898 «Питання Української частини Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури».
Україна закликає країни-члени ЄС утриматись від будь-яких форм співпраці в сфері культури з рф та представниками країни-агресора. Культура ніколи не була нейтральною: європейська історія мала багато прикладів, коли представники культури віддавали свій голос за мир і гуманність, але, на жаль, також було багато прикладів використання культури зловмисними організаціями і навіть державами для того, щоб приховати свою злочинну поведінку. Тому ми вважаємо, що у такі часи, як зараз, люди культури повинні діяти, щоб зупинити наростаючу гуманітарну катастрофу.
Агресор продовжує використовувати образ «великої російської культури», щоб виправдати, применшити та відвернути увагу громадськості від воєнних злочинів, актів агресії, порушень прав людини та міжнародного права, кількість яких швидко зростає. Упродовж десятиліть заклади культури та особи, пов’язані з російською державою, використовувалися як інструменти імперіалістичної пропаганди, гібридної війни та прикрашання злочинного режиму Путіна. Це потрібно зупинити зараз!
З 2014 року рф нехтує міжнародним правом. Враховуючи систематичне порушення прав і основних свобод людини на тимчасово окупованих територіях АР Крим, окремих районах Донецької та Луганської областей, повне ігнорування численних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН із закликом до росії припинити агресію проти українського народу, припинити знищення культурної спадщини, спричиненої триваючим збройним нападом рф, Україна звернулася до Ради Європи, ЮНЕСКО та інших відповідних міжнародних організацій з проханням призупинити членство рф.
Україна закликає ЄС та країни-члени призупинити будь-яку співпрацю із установами, пов’язаними з рф, а також з особами, які співпрацюють чи мають зв’язки з рф або публічно не засуджують невиправдану війну рф проти України.
Важливо об’єднати зусилля для протистояння військовій агресії рф проти свободи, демократичних цінностей, правди і всього цивілізованого світу. Запущено новий проект «Єдина платформа культури та медіа під час війни», що об’єднує ініціативи та кошти, залучені МКІП з початку широкомасштабного російського вторгнення.
Уже зараз імплементується понад 20 проектів разом із партнерами, волонтерами та фахівцями з різних сфер. Їхня мета – привернути увагу світу до війни в Україні та консолідувати міжнародне співтовариство для дієвого опору російській агресії. Передбачається, що докази військових злочинів росії, актуальна інформація про знищення культурної спадщини, унікальні фото та відео, корисні ресурси для вивчення української мови, проекти з протидії дезінформації, військової поезії та багато інших ініціатив будуть зібрані та доступні на Об‘єднаній платформі культури та медіа під час війни.