Міністерство культури та інформаційної політики внесло обряд «Гоніння гадюк» в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це йдеться в Наказі Міністерства № 650.
Такий обряд зафіксований у селі Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванській громаді Сватівського району Луганської області. Знання та вміння передаються від покоління до покоління через спільне проведення дійства.
Сам обряд присвячений початку Великого Посту. Адже піст – це час покаяння в усіх поганих вчинках. Хоча обряд, скоріш за все, походить з дохристиянських вірувань, aле з прийняттям християнства він набув нових рис.
Учасники обряду виключно чоловіки. Вони повинні очистити оселю від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, які називають «гадюками, гадами». Адже у народних уявленнях гади мали тільки негативне сприйняття. Це можна побачити в народних казках, прикметах та прислів’ях.
Кожна господиня готується до зустрічі з «полазниками». Так називають у селі тих, хто ходить від двору до двору (від слова «лазити, ходити селом»). Господиня з готовими гостинцями чекає вдома до себе гостей-полазників.
У селі перший день Великого Посту іменують «жилавим понеділком». Тоді жінкам категорично заборонено ходити по сусідах. Існує повір’я, що в цей день жінка, коли зайде до чужої оселі, приносить в хату лихо, нещастя.
Біля двору хлопці вигукують господарів, вітають їх із початком Великого Посту і пропонують «прогнати гадюк» з хати та подвір’я. Потім господарі дякують полазникам за проведений ритуал, за те, що не минули їхньої хати, і дають гостинці. Дітям та юнакам горіхи, цукерки, пиріжки, яблука, а дорослим чоловікам підносять чарку.
Завершується дійство за селом в степу спаленням допоміжного «інструментарію» та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.
Обряд сприяє єдності, спілкуванню в громаді, а також передає знання та цінності від одного покоління до іншого через проведення спільних підготовчих дій, залучення до обряду молоді.
