МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України традиційний танець кримських татар Агир ава ве Кайтарма.
![](https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/foto-№17-1024x668.webp)
Поширення елементу напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Це Автономна Республіка Крим. Також кримські татари в невеликій кількості проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.
Агир ава ве Кайтарма – наразі це обрядовий танець кримських татар, без якого неможливо уявити жодне весілля.
![](https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/foto-№16-1024x577.webp)
З різних джерел є відомості про існування цього танцю з середини-кінця XVIII століття. У ті часи чоловіки та жінки на різних святах та громадських подіях перебували окремо, відповідно, і виконували танці також окремо.
Раніше Агир ава ве Кайтарма вважався виключно чоловічим танцем Акай аваси, який виконувався парно двома чоловіками. Серед жінок набули поширення власні варіанти виконання різних видів Кайтарми. А в деяких сім’ях від старшого покоління відомо про те, що танець виконувався на весіллі нареченим і нареченою разом, але між ними розміщували перегородку з тонкого напівпрозорого серпанку.
Спочатку музиканти виконували музику Агир ава (дослівно – «важка мелодія», яку в даному контексті слід розуміти як повільну, стриману, спокійну, під яку танцював чоловік), а потім – Кайтарма (дослівний переклад – «повторення» – легка, весела, повторювана мелодія, під яку вже танцювала наречена).
![](https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/foto-№2-1-1024x683.webp)
У 1930-х роках з’явилися перші сценічні варіанти виконання танцю Агир ава ве Кайтарма, де обидві частини танцю виконувала пара або кілька пар чоловіків і жінок. Звичай, у якому танок Агир ава ве Кайтарма жінка й чоловік виконували разом, тобто парно, набув ще більшого поширення в середовищі кримських татар після депортації з Криму у 1944 р.
Сьогодні Агир ава ве Кайтарма залишається обов’язковою складовою весільного обряду. Під час весілля, чоловіки та жінки перебувають разом, а танець, який виконується має парну форму. Кримськотатарське весілля найчастіше святкується протягом двох днів, і стає особливою подією, розділеною між сторонами нареченої та нареченого. Кожна зі сторін запрошує певну кількість гостей, яка іноді може досягати 100-300 осіб.
За традицією, батьки нареченого і нареченої не відвідують протилежну сторону, дотримуючись особливого принципу та відправляючи своїх представників кількістю, що коливається від 10 до 30 найближчих родичів. Тобто у перший день, частіше у п’ятницю, господарі весілля – родичі нареченої – приймають гостей – сватів з боку нареченого, а вже на другий день, найчастіше у суботу, відбувається весілля, організоване родичами нареченого. В цей день приїжджають свати з боку нареченої та долучаються до урочистостей.
Традиційно, кримськотатарське весілля складається з трьох основних етапів: у двох перших танцюють близькі родичі або друзі з боку нареченої та нареченого – по два представники від кожної зі сторін. Кульмінацією весілля стає танець нареченого і нареченої.
Найпершим символічним і урочистим вінчанням усіх танців у кожній частині весілля є танець Агир ава ве Кайтарма. Саме після виконання цього танцю звучать різні види Кайтарма, такі як Бахчисарайська, Айсерезська, Кок-Козька та інші. Танцюючи, з кожним із пари на танцювальному майданчику, гості дають гроші виконавцям танцю.
В умовах труднощів та випробувань – депортації та репатріації, гроші, які збиралися на кримськотатарських весіллях стали своєрідним порятунком від зникнення двох видів народного мистецтва – музики і танців, а також їхніх носіїв.
Третя і завершальна частина весілля знаменується кульмінацією виходу нареченого і нареченої, які виконують Агир ава ве Кайтарма – найурочистіша і найвеличніша частина кримськотатарського весілля.
Молодята приділяють особливу увагу цьому дійству, і в разі необхідності вони навіть можуть звертатися до досвідченої людини, щоб достеменно підготуватися. На другий день весілля, відзначаючи ті ж самі традиційні принципи, подібний парний танцювальний обряд проводиться на боці нареченого.
Сьогодні частіше зустрічається практика «об’єднаного весілля», під час якого загальне святкування відбувається в один день.
Через повномасштабне вторгнення росії в Україну набула поширення практика святкування весілля у форматі «онлайн». Для прикладу, молоді люди, які наважуються одружитись в Києві, організовують для своїх рідних в Криму підключення онлайн, щоб не лише організувати їх віртуальну участь, але й зберегти весільні традиції, підтримати зв’язок з рідними та своєю історичною Батьківщиною.
Агир ава має особливу ритмічну основу музики, що робить його унікальним на відміну від Кайтарма, яка відрізняється інтонаційною оригінальністю та виконується в одному ритмі (розмірі), – відмінності можуть бути лише у темпі.
Неформальна професіоналізація танцю почалася з 1930-х років, коли на весіллі з’явилася тенденція виконувати танець для нареченої і нареченого професійними танцюристами чи танцювальними групами.
Виконання національного танцю Агир ава ве Кайтарма не лише зберігає традиції та спадщину, але і зміцнює зв’язки між поколіннями та відтворює важливі аспекти культурної самосвідомості кримських татар. Це також сприяє формуванню з дитинства глибокого розуміння та поваги до власних корінь і культурної спадщини.
Нагадаємо, відтепер громада має враховувати рекомендації Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП про охорону елемента. Нещодавно МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 4 позиції.